Шановні користувачі!
Як ви вже помітили - зовнішній вигляд сайту змінено,
у зв'язку з цим всі читачі, які бажають коментувати матеріали сайту повинні
пройти повторну реєстрацію!
У «Великого будівництва» на Черкащині, крім рівнесеньких трас, є й тихі стежки, бачачи які люди плюються в бік та тихо лаються в долоню. Далі - про одну з таких стежок «Великого крадівництва».
Окремі світлі голови в черкаських ЗМІ публічно ставлять слушне питання: з дня вбивства підприємця Михайла Козлова о 10 ранку в центрі Черкас в улюбленій багатьма родинами Львівській кав’ярні минуло майже два тижні?
Ключ до обставин вбивства лежить у «сейфі» тих, хто в травні 2019 року проводив оперативні ігри для отримання контролю над виправною колонією в Хуторах. Якої в червні 2021 року вже немає.
20 червня минув рік, як після жорстокого побиття помер черкаський журналіст Вадим Комаров. 4 травня 2019 року Комарова було побито в центрі Черкас. Півтора місяці він перебував у комі. Вбивцю Комарова та особу замовника слідство не встановило.
Квартирные воры ведут сидячий, а иногда и лежачий образ жизни. В смысле – нередко им приходится «залечь на дно», чтобы переждать опасность. В приятные минуты спокойного безделья мастера гоп-стопа изучают истории из серии «Жизнь замечательных людей». Попросту – зависают в Интернете. В поисках замечательных людей…
Останнім часом глобальна мережа Інтернет все більше входить в наше життя – важко уявити сучасний світ без Інтернет-магазинів, соціальних мереж чи форумів. Проте з розвитком різноманітних онлайн сервісів не менш стрімко розвиваються й методи Інтернет-шахрайств.
За останні 10 років «Провінція» не один раз і не два писала про махінації із виділенням земельних ділянок на території Черкаської області. Незаконна торгівля землею, яку за сфальсифікованими документами виводять з державної або комунальної власності, приносить шахраям десятки, сотні й мільйони доларів прибутку.
Відповідь на те, хто замовник спроби вбити Комарова, має бути відома правоохоронцям, які «співпрацювали» з Вадимом Едуардовичем. Шукати слід серед тих, хто міг постраждати в результаті поширення інформації, яку Комаров від кураторів отримав, але оприлюднити – не встиг.
Вниманию читателей предлагаем историю, поведанную очевидцами. Она на самую малость «раздвинет шторы» в деле «Коверского-Дивнича», и даст общее представление о нравах не только доморощенных коррупционеров, но и о лицах не менее стрёмных – о борцах с коррупцией…
…Прокурори своєю поведінкою у приватному житті не повинні ставити під загрозу…доброчесність, справедливість та неупередженість прокурорської професії…Прокурори повинні поводитись таким чином, щоб збільшувалась всенародна довіра до їхньої професії…»
