Шановні користувачі!
Як ви вже помітили - зовнішній вигляд сайту змінено,
у зв'язку з цим всі читачі, які бажають коментувати матеріали сайту повинні
пройти повторну реєстрацію!
4 октября стал черным днем для Анатолия Бондаренко. Прокуратура официально предъявила подозрение мэру Черкасс в препятствовании работе депутатов Черкасского горсовета (по мотивам «выездной сессии в Каневе»). Также его подозревают в некорректном заполнении декларации о доходах.
Якщо хтось подумає, що Провінція в захваті від мера Львова Андрія Садового – той помиляється. Садовий – нудний європейський політик. Типовий для якоїсь там Австрії, Голандії чи Швеції. Вмілий маніпулятор, що здатен себе подати й продати кінцевому споживачеві – виборцю.
Не хотілося окремо писати про скандальну «сесію Черкаської міськради», яку Анатолій Бондаренко разом з більшістю депутатів «провів» минулого тижня в музеї Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Коментаторів й без того багато, і все занадто очевидно.
Черкасщане уже привыкли, что в среднем два раза в год их мэра Бондаренко хотят убить. Узнаем мы об этом всегда со слов самого мэра. Что тут поделать? Служение территориальной громаде – работа неблагодарная и опасная…
Впродовж останніх місяців в Україні на наших очах триває оригінальний експеримент на тему: «Чи здатна політична сила, девіз якої «Навалимося гуртом та дамо в пику» завоювати симпатії виборців?»
Мер Черкас продовжує відкривати світ. Крім приватних подорожей за кордон з родиною, є чудова штука – участь у різних міжнародних форумах, самітах, конференціях.
Шура має тішитися лише тією обставиною, що він – депутат у Черкасах, а не в Києві. Бо правий прямий від мера Києва призвів би не до фотосесії «Образили мишку, помочилися в нірку», а до тривалої реабілітації в найкращих клініках країни.
10-секундний ролик щасливого хорвата, і величезна супердержава – в істериці. Хоча «Слава Україні!» - просто побажання процвітання державі, яка – по інший від Росії бік кордону. Де Домагою добре гралося в футбол. І не більше…
Черкаська область відзначається невибагливими виборцями. Бо люди, у переважній більшості, небагаті, до аналізу в масі своїй – не схильні, голосують або серцем, або за гречку.
Анатолий Степанович предельно щепетильно относится к себе, любимому. Неважно, что вы обо мне говорите, важно, чтобы фамилия была написана правильно – это не о нем. Самоирония отсутствует. Полутонов – не просекает. Ющенко-лайт…Или «хард».
В сьогоднішній команді Анатолія Бондаренка чимало носіїв «вірусу Калініченка». Його ознаки дуже прості: публічно верзеш нісенітниці, і відчуваєш при цьому величезну гордість, що тебе слухають та не сперечаються.
