За інформацією Черкаського МВК, Черкаси економлять на використанні газу: мікрорайон «Соснівку» опалюють завдяки залишкам від деревини. Таку практику в обласному центрі мерія проводить уже близько року. Нещодавно сировину для сучасного біо-котла почали «збирати»прямо на вулицях і в парках Черкас.
– Наше комунальне підприємство вперше стало самостійно утилізувати гілки після санітарної обрізки дерев, – говорить директор «Дирекції парків»Олександр Радуцький. – Усю «зібрану» деревину ми переробляємо на спеціальному обладнанні в щепу.Потім ця суміш відправляється до нової котельні КП «Черкаситеплокомуненерго», яка працює на альтернативних джерелах енергії: трісці, залишках деревини.
Така співпраця є вигідною для обох підприємств: «Дирекція парків» більше не витрачає близько тисячі гривень на день задля вивозу й переробки гілля, а місто заощаджує на виробництві тепла.
За словами директора «Черкаситеплокомуненерго» Павла Карася, сучасний біо-котел, що розташований на вулиці Мендєлеєва, 5, опалює «Соснівку» без використання дороговартісного блакитного палива. Тому бюджетні установи – лікарні й поліклініки, а також кілька житлових будинків у мікрорайоні отримують дешеве тепло. Отож громада Черкас не сплачуватиме російському «Газпрому» щороку більше десяти мільйонів гривень за використання газу на цій котельні.
– Нове обладнання по переробці дерева зараз розташоване у парку «Перемога», – говорить Олександр Радуцький. – Воно досить мобільне, тому ми можемо перевозити його з парку в парк. Найближчим часом щепопереробна установка «оселиться» у сквері Хіміків, а далі курсуватиме містом.
Нагадаємо, введення в експлуатацію цієї котельні – це перший крок до реалізації амбітної мети: зробити Черкаси містом, вільним від використання газу для опалення житлових будинків. На думку міського голови Сергія Одарича, Черкаси перестануть щороку надсилати мільйони гривень за кордон. Натомість, ці кошти будуть залишатися в Україні, в Черкасах.
Від Провінції: час робити ставки – скільки років залишилося черкаським деревам, щоб втілити амбітний задум Одарича-Радуцького в життя?