У жовтні 2013 року нині щасливому жителю іспанської Марбельї, а тоді – голові Черкаської ОДА Сергію Тулубу спала на думку ідея – створити на Черкащині Вищу раду митців.

– Необхідність створення такої групи продиктована життям. Черкащина – дала світу талановитих та великих людей, творчий потенціал яких визнають в усьому світі. Прикро, але сьогодні відсутня належна співпраця між митцями та облдержадміністрацією. Так не повинно бути, – говорив в 2013-му Сергій Борисович на круглому столі з місцевою інтелігенцією.

За понад рік роботи Вища рада митців запам`яталася:

- титанічною роботою із затвердження ескізів сувенірних значків та медальйонів до 60-річчя Черкаської області та 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка;

- бурхливим обговоренням концепції створення Співочого поля в Каневі біля Тарасової гори (проект так і лишився нездійсненним);


- обсмоктуванням разом з душепастирями Софронієм та Іоаном проблеми засилля в області біл-бордів (у результаті їх стало очевидно більше).

Після того, як Сергій Борисович по-англійськи покинув Україну, Вища рада митців саморозпустилася.

І от сьогодні, через майже 2 з половиною роки, на адресу губернатора Ткаченка та емоційно вразливого голови облради Вельбівця надходить «лист щастя» від керівників творчих спілок області. Митці непокояться, що культурі нині приділяється недостатньо уваги, просять про зустріч та «висловлюють готовність до активної та конструктивної співпраці з владою», повідомляючи про «створення координаційної ради творчих спілок Черкащини, яка генеруватиме творчі ідеї та – спільно з органами влади сприятиме їх реалізації на теренах краю».

Ви здивуєтеся, коли дізнаєтеся, що 50 % тих, хто пропонує Ткаченку й Вельбівцю «активну й конструктивну співпрацю» - члени тієї самої Вищої ради митців імені Сергія Тулуба?

Перекладаючи з витонченої мови номенклатурно-культурних діячів прямодушні конструкції «конструктивна співпраця з владою» та «спільно з владою сприятимемо реалізації творчих ідей на теренах області», напишемо так: дайте нам гроші, бо ми хороші! А не дасте нам (і тільки нам) гроші, будемо писати в різні інстанції, які ви нехороші…

Досвідчені культурні генерали вміють конвертувати регулярність зустрічей з бюджетними розподільниками у видавництво своїх книжок, відкриття виставок тощо. І не було ще такого, щоб хтось із губерів та голів облради не піддався на цей елегантний шантаж.

Тому обличчя влади змінюються з регулярною періодичністю, а високодуховні лики культурної номенклатури, що «конструктивно співпрацює з владою» - майже ті ж самі.

Вічні вартові за бюджетний кошт від бездуховності, національної несвідомості, моральної оманкурченості…Дай їм, Боже, здоров`я, наснаги і трішечки бюджету!

Кіндрат Булавін