Як повідомили в міськраді Канева, в місті розпочали оновлення Статуту громади, документа, який фактично визначає, як живе громада сьогодні і якою вона хоче бути завтра.

Статут враховує соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування, а також закріплює питання місцевого значення, що не врегульовані іншими актами законодавства. У документі визначаються форми та процедури участі жителів у здійсненні місцевого самоврядування.

Попри те, що чинний Статут діє з 2019 року, він потребує осучаснення – як з огляду на зміни в законодавстві, так і на нові виклики сьогодення. Наразі робота над його оновленням уже перейшла у практичну площину. Так, у березні цього року виконавчий комітет ухвалив рішення про створення робочої групи з розроблення проєкту Статуту Канівської міської територіальної громади. Під час ознайомчої робочої зустрічі, що відбулася 5 травня ц.р., до обговорення долучилися заступник міського голови Тетяна Жівотова, керуючий справами Володимир Святелик, начальник управління економічного розвитку Тетяна Наливайко, начальник юридичного відділу Наталія Лісова, депутат міської ради Тетяна Ренькас, депутатка Черкаської обласної ради, голова Ради розвитку громад Тетяна Волочай та інші.

Аби документ був справді прикладним та дієвим, до розробки Статуту міська рада, за сприяння Фонду «МХП-Громаді», залучила експертів аналітичного центру We build Ukraine. Відтак, учасники окреслили ключові підходи до оновлення документа та визначили подальші кроки роботи.

– Перед розробкою оновленого проєкту експерти проведуть правовий аудит чинного Статуту. Фахівці проаналізують, що вже є в документі, наскільки його положення відповідають сучасним потребам громади та законодавству, а також які саме зміни необхідно внести. Після цього можна буде більш предметно говорити про конкретні правки. Наразі процес лише стартував, – поінформував керуючий справами виконавчого комітету Володимир Святелик.

Також попереду – не менш важливий етап: активне обговорення за участі представників громади. У найближчий час до роботи планують залучити місцевих жителів громади, старост сіл, депутатський корпус та профільних фахівців. Такий підхід має забезпечити створення не «паперового» документа, а дієвого інструменту, який працюватиме на громаду.