Аграрії Черкащини стали менше використовувати азотних добрив, зниження оцінюється майже на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. Про це розповів Суспільному агроном Сергій Харченко, інформує Зерно.

“Азот – це основний елемент, від якого в рослині залежить все”, – каже фермер Юрій Стоянов.

Добрива здорожчали понад 10%. За нестачі азоту рослини розвиваються гірше, тож ситуація, яка склалася на Черкащині, ставить під загрозу врожай зернових та олійних в регіоні.

“Була ціна 29-32 тис. грн за тонну. Ми давали в середньому по 100 літрів на гектар. Збільшення ціни ми відчули”, – зазначає сільгоспвиробник.

Агроном з Черкащини Сергій Харченко поскаржився, що напочатку весни відчувався значний дефіцит азотних добрив. Два тижні взагалі не можна було їх придбати. І це при тому, що саме азот є найголовнішим елементом, який формує вегетативну масу і відповідно, врожай.

“Один кілограм діючої речовини по азоту складає (коштує – прим. ред) приблизно 1 тисячу гривень, що дуже суттєво відображається на загальній вартості технології”, – каже він.

Дефіцит азоту навесні вплине на кінцеву вартість вирощеної продукції та на обсяги врожаю. За оцінками Харченко, застосування добрив у порівнянні з минулим роком скоротилося на рівні 20-30%.

Координатор комітету операторів ринку добрив УКАБ Євген Барков каже, що на наявну ситуацію вплинули такі фактори, як скорочення внутрішнього виробництва добрив, а також проблеми з електрикою та газом. У 2023 році виробляли понад 2 млн тонн, а у 2025 виробництво добрив стало на рівні 1,5 млн тонн.

“Є небезпека і є проблеми з електропостачанням, є проблеми з газопостачанням, є проблеми ворожих атак”, – заявив Барков.

Він проінформував, що потужності виробництва добрив сезону 2025-2026 років відносно сезону 2024-2025 років знизилися майже вдвічі.

Додатковий тиск на аграріїв – витрати на пальне, акцизна політика, потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику.

“Ми просто не в змозі забезпечити оптимальну логістику залізницею і автомобільним транспортом”, – каже Барков.

Врожайність зернових, за оцінками експерта, може знизитись на 15-20%. А це – втрата майже мільярда бюджетних надходжень. Він зазначає, що у разі, якщо немає змоги внести добрива у відповідності з науково обгрунтованими, агрономічними нормами внесення, втрачається врожайність, що призводить до втрати обсягів експорту, валютної виручки, втрати сплати ПДВ.

“Ефект доміно може спостерігатися надалі роками”, – заявив координатор комітету операторів ринку добрив УКАБ.