Як уже розповідала «Судово-юридична газета», проєкт нового Трудового кодексу передбачає посилення захисту працівників від мобінгу, харасменту та інших форм порушення гідності на робочому місці. Наприклад, у разі випадків мобінгу або харасменту працівник зможе ініціювати тимчасовий перехід на дистанційну форму роботи.

Однак, проєкт нового кодексу не передбачає скорочення 40-годинного робочого тижня, хоча і пропонує збільшити мінімальну тривалість щорічної відпустки до 28 календарних днів. Але це буде стосуватися не всіх працівників. Як зауважила в інтерв’ю «Укрінформу» заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак, збільшення мінімальної відпустки до 28 днів торкнеться лише тих працівників, які нині мають меншу тривалість щорічного відпочинку.

Для тих категорій, у яких уже передбачені довші відпустки, зокрема, якщо це передбачено колективним договором чи спеціальним законодавством, наприклад, чорнобильським, — нічого не зміниться.

У міністерстві підкреслюють, що підвищення мінімальної тривалості відпустки є кроком у напрямі адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Щодо можливого переходу на 36- чи 32-годинний робочий тиждень, як це експериментально запроваджують деякі країни ЄС, у відомстві зазначають: наразі для України це передчасно.

Пояснюють це тим, що Україна перебуває в умовах війни та гострого дефіциту кваліфікованих кадрів. Крім того, рівень продуктивності праці в Україні суттєво нижчий, ніж у державах ЄС. За даними Міжнародної організації праці, станом на 2018 рік продуктивність праці в Україні була на 79% нижчою, ніж у Польщі.

За таких умов скорочення робочого часу може лише поглибити проблеми на ринку праці.

Тому проєкт Трудового кодексу зберігає 40-годинний робочий тиждень. Водночас залишаються чинними всі пільгові режими — зокрема неповний робочий день для жінок, які нещодавно народили, осіб з інвалідністю, працівників до 18 років та інших категорій.

Окремий акцент у проєкті зроблено на врегулюванні понаднормової праці. Зараз закон обмежує її 120 годинами на рік для одного працівника, однак на практиці в окремих сферах — енергетиці, медицині, логістиці, аварійних службах — пікові навантаження трапляються регулярно.

Уряд хоче закріпити, що усі понаднормові години мають фіксуватися та оплачуватися у подвійному розмірі.