…Нещодавно мав розмову з відомим в Україні політичним діячем. Згадали спільного знайомого, екс-мера Черкас Володимира Олійника. Попри природну свою українськість, він з 2014-го року, живучи за порєбріком, пасивно пливе в фарватері російської пропаганди.

- Якщо Олійник тепер – фактично агент Кремля (його мотиви й причини – вже другорядні), то визнайте, що Ви – агент впливу США на Україну? – запитав співрозмовника.

Мій візаві впродовж десятиліть співпрацював з американськими фондами. І до закидів в «проамериканській діяльності» звик.

- Не заперечую, - відверто сказав візаві. – Справа не в тому – США, Росія чи Китай…Справа в цінностях. Я активний прихильник американської моделі демократії. Якби Україна після розпаду СРСР в 1991 році пішла за американською моделлю, де більшість посад виборні – ми б жили вже в іншій країні, із взірцевою для пострадянських держав демократією. Американці переконані, що ті, хто ними керує, хто впливає на їхнє життя – мають бути їм підзвітні. Всі підзвітні виборцям, від поліцейського шерифа та звичайного судді – до мера та конгресмена. Всіх громадяни обирають на виборах.

Агов, думаю так собі, коли б в Україні почали обирати тих же суддів, то скільки б наприклад чинних служителів Феміди продовжували б щодня відвідувати Будинок Правосуддя на Гоголя?

Так, на слуху справа про підозри екс-голові Черкаського апеляційного суду Володимиру Бабенку. Вища рада правосуддя ухвалювала рішення про звільнення чи накладання дисциплінарних стягненнь на кількох черкаських суддів. Можна пригадати гучне звільнення Дар’ї Сакун.

Журналістські розслідування (наприклад, розслідування «Слідство.Інфо») фіксували випадки, коли черкаські судді задекларували набуття дорогих автівок або інших активів, які викликали підозри щодо співвідношення задекларованих доходів і придбань.

Розслідувачі підкреслювали, що подібні придбання з боку служителів Феміди підсилюють запитання про походження коштів та ризики корупції у судовій гілці.

Із високим ступенем ймовірності, в інформаційному просторі має з’явитися ще одне прізвище черкаського судді. Мова про суддю Соснівського райсуду Олену Борейко.

Останнім часом після скарг жителів Черкас нею зацікавилися в ДБР, СБУ, НАБУ та НАЗК. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати у декларації відомості не лише про себе, але й про членів своєї сім’ї, у тому числі дітей, незалежно від того, досягли вони повноліття чи ні.

Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, відомо, що 20-річний син судді Борєйко О.М. – Борєйко Річард Олександрович 13.02.2019 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та розпочав підприємницьку діяльність у сфері медицини, отримав ліцензію на медичну практику та відкрив приватну клініку під назвою «Ваш лікар поруч» (м. Черкаси). В той самий період Річард Борєйко був лише студентом Черкаського навчального центру Національного університету «Одеська юридична академія» та не мав жодних особистих заощаджень. Про це сама суддя Борєйко О.М. зазначає у декларації за 2018 рік, де відображає свій дохід (заробітну плату) у 2018 році та вказує на існування члена своєї сім’ї – сина Річарда у якого немає ні об’єктів нерухомості, ні доходів. Після 2018 року жодного разу суддя Борєйко О.М. не зазначає у деклараціях свого сина. Отже, пояснити джерело виникнення значних заощаджень у хлопця, який не працював жодного дня, але при цьому відкрив приватну клініку та взяв на роботу понад 20 лікарів – проблематично.

Також, за даними з соціальних мереж (Інстаграм) і відкритих публікацій, які зробив Річард Борейко у 2023 році, під час дії воєнного стану він придбав автомобіль BMW вартістю понад 2 000 000 грн. Відомості про цей транспортний засіб також відсутні в деклараціях судді Олени Борєйко.

Під час війни, коли мільйони українців втрачають домівки, сотні тисяч -гинуть, поява у сина судді приватної клініки та дорогого авто без зрозумілого джерела доходів не може не викликати питання. Є підстави говорити про підрив довіру до судової влади, яка повинна бути прикладом законності, відкритості та безспірним прикладом доброчесності. Крім того, привселюдна публікація в соцмережах сином судді Борєйко О.М. свого заможного життя не може не викликати справедливі запитання у людей. Адже суддівська доброчесність – фундамент довіри до правосуддя. Зміцнення доброчесності та зниження рівня корупції – важливі елементи належного здійснення правосуддя, заснованого на принципі верховенства права а, з огляду на те, що наразі Україна чинить спротив окупаційним військам російської федерації, боротьба з корупцією в судах та інших державних органах є основоположним та вкрай важливим аспектом, який забезпечує існування нашої держави у цей визначний та складний період.

Корупція послаблює довіру громадян до системи державного управління загалом та судової системи України зокрема. Крім того, в контексті боротьби з корупцією доброчесність — це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах сумлінного ставлення до виконання своєї роботи, справедливого ставлення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків.

З огляду на це, існують обґрунтовані сумніви щодо походження коштів, за які юним сином судді було започатковано приватну медичну практику та придбано автомобіль преміум-класу.

На чому заробляють мультимільярдери Ілон Маск, Марк Цукерберг, Джефф Безос та Ларрі Еллісон – про це можна прочитати хоч у Вікіпедії. А звідки серйозні, навіть за європейськими й американськими мірками, статки у звичайного черкаського студента, сина судді?

Якби служителів Феміди в України обирали громадяни, як би, опинившись біля виборчої урни, вони поставилися до такого дивного й важкопояснюваного збігу обставин, голосуючи за продовження терміну перебування на посаді судді Соснівського райсуду Олени Борейко?

Ну, Україна поки що – не США…

Сергій Цюрюпа