У Черкаській міській раді нагадують, що сьогодні минає 10 років після обрання Анатолія Бондаренка міським головою Черкас. Провінція уважно стежила за Анатолієм Васильовичем та його командами впродовж двох його термінів. Тому колихатися у спогадах й згадувати деталі не будемо, бо це - повторення того, що вже колись було написано раніше.

Спробуємо дати відповідь на питання – що отримав 240-тисячний обласний центр, обравши в 2015 році міським головою уродженця маленької Лисянки? Людини, що в період 2004-2015 поєднувала заняття політикою та «сірим» бізнесом, мала неприємні репутаційні скандали, підігрувала Партії регіонів, формально очолюючи опозиційну «Батьківщину».

За 10 років Анатолій Бондаренко став найвпливовішою людиною в Черкасах. Це підтверджується хоча б тим, що в місті важко знайти людей, що можуть собі дозволити незаангажовану оцінку роботи Бондаренка. Усі в тій чи іншій мірі залежать від міського бюджету. Яке ж ягня критикуватиме колодязь, з якого п’є, за надмірну каламутність води?

Анатолій Бондаренко не став продовжувати лінію Сергія Одарича. Той був значно вищий за місцеву політичну й бізнесову тусовку. Тиснув на аборигенів інтелектом та новаціями. Але не давав доступу до найласих шматків міського господарства , чим швидко перетворював навіть відданих союзників на запеклих опонентів.

Анатолій Бондаренко опустив Черкаси до свого рівня. Це здавалося на початку стратегічною поразкою. Однак насправді стало незаперечною тактичною перемогою.

Ідея Бондаренка (особливо після запровадження президентом Порошенком децентралізації в Україні) полягала в наступному: кожен має право на свою частку з бюджету. Відповідно до посади, розміру фракції в міській раді, рівню наближеності та лояльності персонально до міського голови. Ніяких інтелектуальних штурмів та ідейних проривів. Я – вам, ви – мені…

Оскільки високолобих інтелігентів серед місцевого істеблішменту немає, ця нехитра пропозиція максимально точно задовольняла прагнення більшості. Міське господарство розділено на сфери впливу (звісно, неофіційно). Кожен «мкртчян» має свою «освітню галузь», кожен «карась» - свій мутний ставок, де без їхніх «чихів» не вирішується нічого.

Тому переважна частина «десятирічки Бондаренка», за виключенням 2016-2017 років, була безконфліктною. Усі провідні гравці мали свою ділянку, з якої регулярно збирали щедрий врожай.

Значна частина бюджетних та позабюджетних потоків у Черкасах традиційно перебуває у сфері впливу представників відомого ОЗУ (колись в ранзі «пацана» там значився і сам Анатолій Васильович). Це один зі стриженів реального економічного життя Черкас, і від початку 90-х років минулого століття до сьогодні – жодних змін тут немає.

Бондаренко розбирається в строкатій специфіці життя міста. Можна сказати – відчуває його вже як своє. Навчився маневрувати і поводитися відповідно до моменту. Тому має природній вигляд і на відкритті персональної виставки відомого художника, де може доволі складно «збацати» промову про роль мистецтва в житті. І за мить перейти на «фєню», пояснюючи підлеглим особливості поточного моменту.

Попри дуже поганий початок у відносинах з чинним Президентом Зеленським, Анатолій Васильович зміг виправити ситуацію. Що йому слід зробити, щоб Офіс Єрмака не «чухав йому нерви», міський голова Черкас зрозумів доволі швидко. І особливо в останні роки Бондаренко чітко знає, чого в ОП чекають від нього.

Завдяки цьому розумінню він позбавлений проблем одеського Труханова, дніпровського Філатова та багатьох інших міських голів, які змушені були піти з посад, бо вперто не розуміли, чому до них причепилися на Банковій, 11.

За 10 років роботи на чолі виконавчої влади в Черкасах Бондаренко отримав унікальний досвід. Має розуміння, як існує й працює такий складний механізм. Його перевага полягає в повному контролі за усіма напрямками життя в Черкасах. Усюди його люди, його ставленики, усюди ті, хто своїм нинішнім становищем зобов’язані персонально Бондаренку.

Відчутний недолік Бондаренка – сіре оточення, відсутність проривних ідей та бачення перспективи. Якщо той же Одарич мріяв про появу біля Черкас Силіконової долини, то Бондаренко, почувши про це, серйозно запитає, скільки можна заробляти на встановленні в місті пунктів по прийому силікону…

Через 10 років головування Бондаренка можна сказати, що Черкаси сьогодні повною мірою відповідають рівню міського голови. Сам же Бондаренко має повне право вважатися типовим черкащанином.

Здається, більшість це задовольняє.

Юлій Бютов