6 травня відомі черкаські мільйонери, мер Бондаренко й секретар міськради Тренкін, у супроводі підлеглих та інформаційної обслуги, прибули до храму Андрія Первозваного на Митниці. Того самого, який досі формально перебуває під юрисдикцією УПЦ МП.

У виконанні поважних візитерів прозвучала популярна арія про те, що місцева релігійна громада проголосувала за перехід парафії від МП до ПЦУ. Тому йдіть звідси, святі московські отці, подобру-поздорову…

Священики, як годиться, висловлювали обурення.

Натовп вірян біля воріт храму чекав на Бондаренка, який у рішучості своїй вигнати попів московських з черкаської Митниці був непохитним, мов скеля, мужньо пропустивши крізь себе недипломатичні звороти вірян та смачні плювки в спину.

За традицією, що склалася в останні місяці, на Митницю для підтримки одновірців прибув митрополит Черкаський та Канівський Феодосій. Його розумні й сумні очі дивилися на Бондаренка, як на блудного сина…

У соцмеражах можна знайти чимало відео з місця події. Головні дійові особи також прокоментували вчорашню заварушку біля митницького храму, тому займатися переказом їхніх версій немає необхідності, кожен охочий має можливість зробити це сам.

Значна частина читачів може поставитися до вчорашнього шкандалю на Митниці, як до:

а)торжества справедливості;

б)оптимістичної трагедії;

в) казусу Беллі.

Але насправді так можуть думати лише люди з поганою пам’яттю. Бо вчорашнє рейдерство Бондаренка для митрополита Феодосія є одночасно і проявом кари Божої, і …анекдотом.

Адже 20 січня 2022 року міський голова Черкас Бондаренко був удостоєний ордена Української Православної Церкви святого апостола Андрія Первозванного.


Високу церковну нагороду меру міста вручав тоді… митрополит Черкаський і Канівський Феодосій на архієрейському подвір’ї – у храмі святого апостола Андрія Первозваного (цитуємо за повідомленням на офіційному сайті Черкаської єпархії УПЦ «Православна Черкащина»). І далі: «… вручаючи орден, митрополит Феодосій наголосив, що ця нагорода, одна з найвищих нагород Української Православної Церкви, – не лише свідчення вагомого внеску міського голови Черкас у життя та благополуччя міста і його мешканців, а й особистого внеску Анатолія Бондаренка у розвиток церковно-громадських відносин, які можуть бути гарним прикладом для інших регіонів України…».

Отже, коли на Страшному суді Бондаренка запитають: «Що ти, тра-та-та, робив 6 травня 2025 року на подвір’ї храму Андрія Первозванного в Черкасах?», Бондаренко дістане з кишені орден, отриманий від Феодосія, і скаже, як Д’Артаньян: «Все, що зроблено мною, було зроблено во славу Франції та за благословення кардинала Рішельє (він же – митрополит Феодосій). Я подавав гарний приклад для інших регіонів України та робив особистий внесок у розвиток церковно-громадських відносин…».

Віктор Борисов