Навесні 2026-го в УПЛ вирують неабиякі пристрасті, традиційно пов’язані з неоднозначним суддівством.

Полісся скаржиться, що в 19-му турі судді відібрали в нього перемогу над Динамо Київ.

Кияни рвуть на грудях кухфайку через незарахований гол Пономаренка в матчі 22-го туру з львівськими Карпатами, через що ДК поступилося 0:1.
Ковалівський Колос оприлюднив звернення до президента УАФ Андрія Шевченка та голови Комітету арбітрів УАФ Катерини Монзуль щодо незадовільної якості арбітражу в матчах весняної частини сезону.

Невдоволених в українському футболі так багато, що завтра, 14 квітня, в Києві Шевченко ініціював зустріч із президентами та власниками клубів УПЛ. Мета - відкритий діалог, обговорення скандального суддівства та впровадження реформ…

…Здавалося, що на цьому тлі сьогоднішній завершальний матч 23-го туру УПЛ між черкаським ЛНЗ та донецьким Шахтарем стане чимось на зразок битви під Фермопілами.

Команди ділять 1-шу та 2-го сходинку в турнірній таблиці, маючи однакову кількість очок – по 50 (гірники зіграли на один матч менше). Логічно було б припустити, що дончани прагнутимуть довести, що осіння домашня поразка від ЛНЗ 1:4 – випадковість. А черкащани мають скористатися тим, що за три доби до поєдинку у Шахтаря був виснажливий матч в Лізі конференцій з АЗ Алкмар…

Попри очікування, на полі Черкаси-Арена ЛНЗ та Шахтар продемонстрували зразковий конструктивний футбол.

Коли східні європейці грають проти бразильців(у складі Шахтаря сьогодні їх було шестеро), то завжди цікаво: як довести, що ти можеш перемагати команду, гравці якої бавляться з тобою на полі, як кит з мишею. Наставник ЛНЗ Пономарьов у першому таймі протиставив супернику організованість, дисципліну та непоступливість у боротьбі.

На початку матчу гості грали за традиційною бразильською тактикою – ви нам заб’єте, скільки зможете. Ми – скільки забажаємо.

11 хвилина - удар Аліссона знаходить голову черкащанина Рябова. Прикрий автогол, 0:1.

28 хвилина – Горін після кутового головою спрямовує м’яч у ворота, той, зіткнувшись з Бондарем, змінює траєкторію. Знову автогол, 1:1.

Буквально через хвилину після виносу голкіпера Різника Егіналду, прорвавшись по центру, пробиває нашого Паламарчука. 1:2.

Після цього донецькі футболісти раптово перетворилися на… ЛНЗ. М’ячем заволоділи черкаські футболісти, а гості почали вичікувати шанс на контратаку. Традиційно чимало з черкащан нагадували самовари, що опецькувато намагаються в 4-5 дотиків хоча б якось приборкати зрадницьки круглий м’яч. Проте наполегливість ЛНЗ під час фірмової штовханини в карному майданчику призвели до голу Ассінора. Гості якось не дуже й пручалися…

Другий тайм розпочався на 40 хвилин пізніше через повітряну тривогу. І концепція гри змінилася. Черкащани виставили біля воріт старий добрий «автобус». А гірники плели візерунки комбінацій, раз у раз заплутуючи господарів.

За весь тайм ЛНЗ двічі вдалися стрімкі контратаки. Одна, після флангового проходу Микитишина, могла завершитися взяттям воріт…Але лише одна.
Гості ж здавалося мали можливість забити ще 3-5 м’ячів. Різниця в класі гравців обох команд в ці хвилини була приголомшлива. Ще трохи, і черкащани мали б посипатися…Але здавалося, що Шахтар того не зовсім і прагнув.

Проте…13 квітня після ранкового рясного дощу небо над Черкаси-Ареною було блакитним і сонячним. Дощик припав якраз на перерву, продовжену через ракетну небезпеку від орків.

На трибунах зібралася сила-силенна черкащан: диктор оголосив, що на матч продано 6 700 квитків. Для нефутбольного міста пообіді в понеділок– разюча цифра.
Чи не половина глядачів – діти та підлітки. Багато жінок.

Трибуни щиро підтримували черкаську команду. За подіями на полі стежити було не менш цікаво, ніж слухати емоційні коментарі знавчинь гри, що зворушливо верещали поруч.

Так, арбітр показав два «горчичника» ( в найпринциповішому матчі другого кола!) та не ухвалив жодного контраверсійного рішення. VAR цього разу в Черкасах взагалі пив каву, бо про нього забули.

Так, черкаський ЛНЗ поки що, ставши на три голови вище за себе минулорічного, не дає підстав говорити про свою гру, як про чемпіонську.
Однак в Черкаси, хочеться думати – надовго, прийшов великий футбол. І, попри набундючених скептиків, напишемо традиційно: гра забувається, результат – на «таблі».

Крапка.

Геннадій Саприкін