Радник російського президента Володимир Мединський дав інтерв’ю The Wall Street Journal.

Попри бридкість до цього персонажа, варто звернути увагу як на аргументи, які наводить Мединський, пояснюючи причини російсько-української війни, так і на ментальну пастку, в яку радник Путіна штовхає українців.

Кілька цитат:

Про війну Росії проти України

«…це війна двох держав з однією мовою та культурою"

І ще: «Це радше братовбивча битва між двома державами зі спільною мовою та культурою, які по суті є одним народом та яким судилося бути близькими союзниками. Це схоже на конфлікт між двома братами старшим і молодшим - про те, хто з них розумніший і важливіший. Цей конфлікт, на жаль, поглиблює наші розбіжності, і тому ми хочемо, щоб він закінчився якомога швидше".

Мединський повторив свій стамбульський меседж, адресований українцям, що «з Росією неможливо вести тривалі війни», навівши у приклад 21-річну війну Росії зі Швецією за Петра I.

Про капітуляцію України

"Ми хочемо миру. Але якщо Україна продовжить керуватися національними інтересами інших, то ми будемо просто змушені відреагувати… Києву краще відмовитися від інтеграції із Заходом та "прийняти умови миру" Москви…

Вільна людина має можливість називати речі своїми іменами. Невільна – повторює втовкмачені іншими догми.

Джордж Орвел фактично списав громадян вигаданої Океанії в «1984» з радянських людей. Бо радянські люди майже все, що відбувалося в їхній країні та світі, називали вигаданими словами.

Жовтневий переворот партії більшовиків у листопаді 1917 року – великою жовтневою соціалістичною революцією.

Напад на Польшу в 1939 році – визволенням братніх народів західної Білорусії та західної України від панського ярма.

Напад радянської армії на Афганістан в 1979-му - виконанням інтернаціонального обов’язку.

Зараз в Росії війну проти України називають СВО, а за слово «війна» можна отримати реальне покарання.

І те, що зараз для українців з уст Мединського звучить як цинічне та грубе пересмикування реальних подій, з часом, ймовірно, стане черговим вигаданим кліше, яке вчитимуть на уроках російські школярі.

У фільмі Андрона Кончаловського «Дорогі товариші!», присвяченому розстрілу радянськими солдатами демонстрації робітників у Новочеркаську в 1962 році, є пронизливий епізод: на площі перед міськомом компартії тільки но прибрали тіла вбитих. Солдати зі шлангів змивають кров з асфальту. І одразу зводиться сцена. Через кілька годин після вбивства людей в місті комуністи влаштували загальноміські танці…

Мединський якраз з тих, хто зі шлангу змиває кров українців з розбомблених площ та вулиць. Каже про «конфлікт між братами», які «приречені бути союзниками»…

Це споконвічна імперська традиція росіян: будь-якому варварству у власному виконанні знаходити поняття-замінник, що звучить зовні пристойно.

«Упокорення Сибіру Єрмаком» замість – агресивна війна середньовічної ЧВК (приватна військова кампанія) Єрмака проти корінних народів Сибіру.

«Італійський похід Суворова» замість агресії Російської та австрійської імперії проти Франції, яка скинула ярмо абсолютизму.

«Вітчизняна війна 1812 року з Наполеоном” замість – четверта війна між Росією та Францією Наполеона. У цих трьох війнах, на хвилинку, перші три – війна Третьої коаліції (1805), війна Четвертої коаліції (1806-1807), війна П’ятої коаліції (1809) – агресивні.

І при цьому важливо, цілком в дусі Орвела, щоб принижені та знесилені бунтарі не лише були упокорені. Важливо, щоб вони полюбили Великого Брата, полюбила тиранію.

Україна не тільки захищає незалежність. Україна бореться за право вільних людей підлість називати підлістю, війну-війною, ницість та убогість - ницістю та убогістю.

Випробовуванням того, під якими наративами росіяни пояснюватимуть собі та світу мету кривавої й безглуздої агресії проти України періоду 2014-20…займається ганьба Сміли Мединський. Робить це прагматично, в рамках імперських традицій метрополії.

Будемо прагматичними й ми. Не варто рвати серце в суперечках з Великим Братом. Не брат він нам…

Віктор Борисов