Перемовини між українською та американською делегаціями 11 березня у Джидді завершилися оприлюдненням спільної заяви (читати тут). В Україні на документ відреагували зі стриманим оптимізмом. Поновлено обмін розвідданих між США та Україно. Відновлено постачання зброї. Вже сьогодні з різних джерел інформують про виведення наших військових з території Курської області (з високою долею ймовірності, це результат вчорашньої зустрічі в Саудівській Аравії).

Москва на момент написання тексту мовчить. Але вже те, що звичної для Росії зневажливої зверхності в коментарях до переговорів немає, - означає одне: там думають. І готують телефонну розмову Путіна з Трампом.

Ніхто в світі станом на 12 березня 2025 року не може знати – чи припиниться війна в Україні. Вона розпочалася з ірраціональних мотивів. Через ірраціональні мотиви вона й триває вже 11 рік.

Поки що вимальовується доволі повна картинка того, як діє керівництво США в переговорах з Україною та Росією. Діє з позиції сили до обох. І не особливо вважає на фантомні болі політичного керівництва обох держав.

Україна

Україні жорстко заявлено, що її окуповані території залишаються за агресором. Не тому, що так правильно. Просто відбити їх у Росії Україна не може, а США – втомилися «виписувати чеки» на війну.

Гарантія того, що Росія припинить бомбардування та окупацію територій, є участь американців у розробці та видобутку корисних копалин в Україні. У тому сенсі, що там, де хоча б на табуретці стоятиме маленький американський прапорець – росіяни не сунуться. І ніяких письмових гарантій з боку Штатів то не потребує…
Зеленського показово жорстко змусили змінити непохитну позицію щодо неможливості перемовин з росіянами. Зараз український президент демонструє поступливість і бажання пливти в фарватері у американців. Заперечення щодо того, що «Путіну не можна довіряти» розбиваються об скелю твердокам’яного аргументу: хлопче, ти не маєш того, що йому запропонувати. А ми – маємо. І взагалі – без нашої підтримки фронт впаде і ти втратиш країну.

Тому спочатку - припинення вогню, перемир’я. Потім – переговори між представниками України та Росії, за посередництва США, без Європи. Наприкінці – угода про перемир’я(мир), або ж – перемир’я по факту, без письмових угод.

Росія

Тут достеменної інформації немає, але, познайомившись з логікою Трампа, почитавши його «Майн Кампф» під назвою “Мистецтво укладати угоди”, розмова з “другом Володимиром” тривала й продовжує тривати приблизно в наступному ключі.

- Влад, звісно ти докошмариш Україну. Особливо без даних наших супутників, без «Хамерсів», «Атакамсів» та «Петріотів». Але що ти робитимеш далі серед руїн, де тебе ненавидять 100 відсотків людей (за виключенням митрополита Феодосія та комуніста Роєнка - з Черкас)? Тим більше, що ми теж витратилися за останні 25 років на Україну. Помаранчова революція, пєчєньки від Нуланд, зброя та гроші після твого нападу. Ми вбухали сюди трильйон баксів (у Трампа з цифрами, як відомо, - біда; він може сказати й про 50 трильйонів долларів, з нього буде). Тому ми Україну не кидаємо. Америка знов буде великою! Америка теж має щось взяти з України. Якщо будеш впиратися, завалимо Україну ракетами, а вони – наваляють ними тобі. А в тебе з економікою fuck повний. Будеш далі лізти, я санкції виведу на рівень 8-м з 10-ти. Ціни на твою нафту опустимо до 35 баксів за барель. Ми ж з тобою завжди ладнали, еге-ж? Тому поступово забирайся з України; що захапав – нехай лишається тобі, грайся. Грій свої три волосини у Форосі влітку. Ліпше давай Арктику разом освоювати, дорогоцінні метали в Африці видобувати? До «Великої сімки» я тебе поверну, санкції послаблю, нехай челядь твоя знов у Куршавелі на жо..ах з пагорбів їздить. А ти й надалі Європу підкошмарюй, нехай ці шлунки без яєць в тонусі будуть, а то порозслаблялися…

Ну, десь от так. Гадаю, що слово fuck з обох боків лунало значно частіше, але в цілому – близько до тексту.

Важливо, що Трамп – п’ятий елемент. Він не має відношення до початку війни. Він справді розмовляє з обома сторонами з позиції сили і використовує аргументи, які не звучали раніше через повну зануреність у війну всіх – США, ЄС, Україну. Росію. А Трамп – не занурений, і взагалі – вдало продає всьому світу свою навіженість, хамство й непередбачуваність.

Немає гарантії, що все вищенаведене спрацює. Готуємося до найгіршого, сподіваємося на краще. Ситуація змінюється швидко…

Геннадій Саприкін