З усіх рад, що функціонують на даний момент у Черкаській області, найбільш цікавою та непередбачуваною - і це певна несподіванка, - є ситуація в Черкаській облраді. Попри зриви в роботі та скандальні історії навколо голови та окремих депутатів, тут через відсутність монобільшості є плюралізм думок. І є реальне протистояння між умовно «олігархічним» об’єднанням «Черкащани», з одного боку, та «Слугами народу» із «замайбахівцями» - з іншого.

Не відволікаючись на епізоди, спробую охарактеризувати ситуацію в цілому. Отже, чому «Слуги народу» зірвали останнє засідання сесії минулої п’ятниці та загалом останнім часом активно атакують персонально голову облради Анатолія Підгорного?

Причина криється у значній кількості комунальних підприємств, власником яких є облрада. Порівняно з Черкасами, ці КП – умовно «нічії».

Тобто, комунальні підприємства обласного центру формально належать громаді міста Черкаси. Але завдяки видатним комунікативним навичкам Анатолія Бондаренка, який поступово переконав строкатий склад депутатів, що вигідніше усім жити дружно – комунальні підприємства Черкас стали синекурами для мера і членів команди. Вони зручно повсідалися в крісла директорів та заступників директорів КП обласного центру, і, плюючи в стелю та плаваючи в соцмережах, - отримують щомісячний дохід на рівні успішних брокерів Лондонської торгової біржі. «Карасі» та інші риби з «бондаренківського дельфінаріуму» працюють над розширенням власної кормової бази практично безконтрольно.

Не те в області. Черкаська облрада останнього скликання розбита по «зонам олігархічного впливу» (слово «олігархічний» використовую дещо умовно). Тут чимало охочих накласти лапу на Черкаський аеропорт, готель «Дніпро» (паровозиком до якого чіпляється знаменита «дача Адреєва» та приміщення колишнього «Лєчсанупра» на вулиці Надпільній), мережу аптек «Фармація» тощо. Звісно, не шляхом відкритої приватизації за реальну ринкову ціну.

Однак переважаючого впливу на процеси даний момент ні «Черкащани» (18 депутатів), ні «замайбахівці» (11-ть), ні «Слуги…» (12-ть), ні порошенківці з ЄС (9-ть), ні «Батьківщина» (7-м)- не мають. Щоб все було по «понятіям» - слід домовлятися. Домовлятися не виходить і через наближення виборів (попри війну, у повітрі нині виборами повіяло відчутно), і через «втому металу». Депутати цієї каденції реально дратують одне одного…

Тому «слуги» із «замайбіхівцями» розпочали жорстку медіа-атаку на Підгорного, який до неї виявився не готовим. Латифундист, гедоніст і вайлуватий по характеру керівник облради примудрився дати опонентам чимало приводів смикати його, як мавпа - газету. Атаку погоджено з головою ОВА, потужну моральну підтримку заколотникам надає давній неприятель Підгорного – латифундист M, час від часу підставляє своє богатирське плече і мер обласного центру, який має власні види на окремі об’єкти.

«Олігархат» з «Черкащан» наразі безуспішно переконує Підгорного розпочати інформаційну контратаку. Реально невідомо, чи переважить воз гріхів самого голови облради на шальках терезів з возом його опонентів. Підгорний на це поки що не наважився, побоюючись, що ситуація в облраді після такого може стати некерованою. Тому хайп на основі антипідгорних скандалів та прямолінійні маніпуляції навколо приватизаційної програми обласних КП – це рух в один бік. Поки - в один бік.

Політика в Україні поступово перетворилася на забавки заможних людей. Розвінчання в соцмережах, скандали до- і під час сесій – то незначна частина процесу перерозподілу черкаської власності, до якого прагнуть долучитися і черкаські депутати, і залаштункові ляльководи депутатів.

…Не здивуюся, правда, якщо іншим разом присутні у залі засідань військові та активісти відреагують на дуркування, подібне до п’ятничного, не словом, а – в «тикву». Себто, безпосередньо в гарбуз. Не зважаючи на партійну та фракційну приналежність.

Віктор Борисов