Чи можна спотворити вітер або скомпрометувати дощ? Ні, бо природні явища не оцінюються категоріями людської моралі. Сьогоднішні обличчя черкаської опозиції - Микола Іванович Булатецький та Леонід Миколайович Даценко – абсолютно не схожі на ялових київських політиканів, котрі з піною на губах доводять відданість традиційним сімейним чеснотам. Кожен з них –стихія, яка не відає, куди її хитне наступної миті...
Тому й впевнені, що остання розробка яйцеголових, котрі допомагають донецьким пацанам побороти розхристану черкаську опозиції, зазнала фіаско. Перед тим, як підводити звабливих красунь до спітнілих та брутальних опозиціонерів, слід хоча б поверхнево познайомитися з «об`єктами».
Хіба не знали, що любовна лірика Даценка витікає з гуманістичних ідеалів Леопольда Захер-Мазоха? Невже українського лева можуть зганьбити дружні обійми з чарівними спокусницями?
А компроментувати Булатецького жінками? На сьогоднішній прес-конференції в опозиційному штабі Микола Іванович у притаманній йому манері викладу - думкам тісно, йди на фіг, логіко! – на пальцях пояснив, що його на такій «дурці» не піймаєш.
«Провокативна система написала, що Булатецький з Даценком там бухали (Микола Іванович мав на увазі публікацію на місцевому сайті, в якій йшлося про їхні «гусарські витребеньки» з юними панянками, - Пров.)...Якщо відверто, то я вночі вертався до Черкас. Тому що всі збиралися спати в палатках. Але є багато свідків... Всі сіли під Каневом. Їли кашу. Підсів провокатор і почав мене провокувати, щоб я йому по морді в`їхав. У мене таке бажання було. Але це тоді могло б поставити під сумнів саму ходу.
Мені приємно, що хлопці з сайту «Кропива» намагалися дослідити про дівчат, які намагалися мене причарувати...Мені не нада пропозицій. Я такий, що й сам собі найду...А тут ще така пропозиція «на шару». Понятно зразу, що це була «дурка»...Дівчата представилися, що вони...Це ж публічно було...І там ще були жінки-канівчанки, яких возмутило це...І вони, канєшно, не дали, на свята на двох народних депутатів...Ви ж розумієте, що якби там була б Тетяна Воронцова, то тоді там ніхто не проходив просто б...
Але дівчата чітко-конкретно супроводжувалися групою осіб...Вони представлялися, що учаться на хореографів в кульпросветучилищі...Хочете, попросіть Воронцову, вона вам представить таку серію моїх фотографій з жінками, що не нада нічого придумувати...Починаючи від Наталії Старікової...Бажання жінки я бажаю задовольнити ...Тому хоче вона сісти – сідай...Ну, а як? Це життя...»
Життєствердна промова «раблезіанця» Булатецького неодноразово переривалася гучним регітом присутніх товаришів по опозиції. «Колєжанка» по протестному руху Старікова ледь не просльозилася від розчулення. Донецькі рвуть волосся на потилиці: іх хитро вивернута різьба напоролася на великий опозиційний болт. Адже Булатецький – це стихія. Ги-ги-ги... Я й сам собі знайду та по мордяці дам...
Хіба можна скомпроментувати стихію?