Отже, що це було увечері 29 січня 2024 року в Києві? У проміжку між 18-ї та 21-ю годинами спочатку - повідомлення від екс-нардепа Борислава Берези. Президент Зеленський підписав Указ про звільнення Валерія Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ. Одразу майже всі провідні онлайн-видання України, посилаючись на джерела в ОП, підтвердили – так, рішення прийнято, Указ підписано, але поки не оприлюднено.

Потім коротке спростування в телеграм-каналі Міноборони: «Шановні журналісти, одразу відповідаємо всім: Ні, це неправда".

І майже синхронно з Міноборони коментар прес-секретаря Президента Сергія Нікіфорова:

"Немає предмета розмови… "Указу немає. Президент не звільняв головкома".

Крапки над «і» - в сьогоднішній інформації ДТ (головний редактор Юлія Мостова – дружина екс-міністра оборони Гриценка. Він, напевне, ще має якісь виходи на МОУ). За інформацією видання, зустріч між Зеленським та Залужним відбулася. Президент запропонував Головкому подати рапорт. Залужний відповів, що Верховний Головнокомандувач має право вирішувати – з ким йому працювати. Але рапорт не написав.

Кадрових пропозицій генералу (крім як бути помічником чи радником) Президент не робив.

Експрес-висновки по ситуації, що прогнозовано сколихнула українське суспільство, такі:

1. Президент має намір звільнити Валерія Залужного. Президент знає його реальні можливості і більше не вважає, що Залужний найефективніший з українських генералів. Зробити цей крок вчора завадили три обставини:

– відсутність вагомого приводу для звільнення;

- побоювання негативного суспільного резонансу в країні;

- Залужний в сприйнятті значної частини українців став символом, з чим слід рахуватися.

2. Президент як ніхто за останні роки вивчив всі якості Головкома ЗСУ. Українське суспільство, яке в більшості підтримує генерала, такої інформації не має з об’єктивних причин. Очевидно, що Президент ставиться до генерала, як до політичного конкурента. Тому кадрових пропозицій генералу не робилося. В ідеалі Залужний мав написати рапорт, залишити посаду й позбутися впливу на українське суспільство, яке дає йому посада.

3. Президент не хоче брати на себе відповідальність за непопулярний крок. Тому не виключено, що відповідальність перекладатимуть на міністра оборони Умєрова, який процедурно має повноваження подати до парламенту подання про звільнення Головкома.

4. Те, що після ймовірного звільнення Залужного події в середині країни можуть піти по небажаному для президентської команди сценарію, стримує ОП від того, щоб прямо зараз позбавити впливу основного політичного конкурента. В ОП не вважають, що звільнення Головкома може негативно відбитися на фронтових подіях і на моральному стані в ЗСУ.

5. В ОП розуміють: якщо Зеленський візьме на себе відповідальність за звільнення генерала, - той стає реальним конкурентом на президентських виборах. Тому шукатимуть варіанти і намагатимуться зробити все чужими руками. Ймовірність медіа-акцій проти Залужного (наприклад, «шарінг» «звірств» працівників ТЦК на вулицях українських міст) – висока.

6. Важливо – як зреагують на вчорашній «інцидент» в міністерстві оборони, якої думки дотримуються популярні генерали Сирський, Тарнавський, Наєв тощо. Яку позицію оберуть.

7. Дестабілізаційні ризики після ймовірного увільнення Залужного для України в тилу та для ЗСУ на фронті– високі.

Олександр Арабач