4 вересня мені довелося побувати на зустрічі виборців Звенигородки із кандидатом в народні депутати по виборчому округу №199 Валентином Ничипоренком. Бачачи цього чоловіка не менше 300 разів на день – з численних біл-бордів кандидат щодня усміхається жителям 5 районів - мені стало цікаво, що ж собою представляє ця людина? І я не пожалкував– шоу видалося вартим уваги.
Шкода, що мало жителів Звенигородки прийшли у той вечір до Будинку культури. Взагалі, склалося враження, що серед присутніх були або палкі прихильники Валентина Миколайовича (їх навіть привезли спеціальним автобусом), або його затяті опоненти. Тому невідомо, кого на цій зустрічі агітував кандидат протягом 1,5 години. Однак за цей час Валентин Ничипоренко встиг не лише розповісти про себе, але і відповісти на численні запитання. Отже…

Про біографію: «Я – син паркетника та штукатурниці – заробив 120 мільйонів!»

На початку зустрічі Валентин Ничипоренко розповідав про себе сам. Згадав дитинство, зазначивши, що батьки його родом з Київщини, де він виріс у робітничій родині тесляра паркетника і штукатурниці. По роках розписав свою блискучу кар’єру - від чоботаря до мільйонера. Свій чисельний та різнокаліберний бізнес кандидат створив «чесною працею». Сьогодні він пишається автотранспортним та сільськогосподарським підприємством, готельними та медичними закладами. Ну і, звичайно, - улюбленим Жашківським кінним заводом. Одним словом, переказав свою офіційну біографію. Щоправда, говорячи про освіту, Валентин Миколайович пригадав лише школу та училище, чомусь забувши, що в його буклетах значиться ще й навчання у Міжрегіональній Академії Управління бізнесом.
Як виявилося, це не єдина інформація про себе, яку він забув. Із залу запитали: «Чи правда, що ви були депутатом Київської обласної ради від БЮТ, а потім - покинули цю політичну силу? І чому ви про це не говорите?».
Валентин Миколайович по-одеськи відповів запитанням на запитання: «А хіба це важливо?». Щоправда потім підтвердив – так, справу з БЮТом мав, однак членом партії «Батьківщина» ніколи не був, просто входив у фракцію. Не шкодуючи себе, працював у земельній комісії Київської облради, робота в якій, як відомо, приносить вправному депутату не тільки моральне задоволення.
На прохання розповісти про депутатські здобутки Ничипоренко розповів, що у Рокитному його й досі згадують, як благодійника, і шкодують, що він іде в депутати не від їхнього округу. На підтвердження цього він додав: «Хочете, я дам в газету інтерв’ю від імені керівника фракції БЮТ про свою роботу? Це просто!». Сумніву його слова ніхто не піддав. Такий – може!
Після цього слова кандидата про те, що 120 мільйонів на його рахунках – результат чесної праці простої людини були сприйняті залом, як належне…

Дружина не хоче, щоб я йшов у депутати

Розповів Валентин Ничипоренко і про родину. Підкреслив, що всі 4 дітей - від однієї дружини. Старший син працює у прокуратурі, а інші троє -неповнолітні.
- Поки що маю скандали в родині, – скаржився кандидат. – Бо дружина не хоче, щоб я йшов у депутати. Їй це не подобається.

Про судимість: «не треба копатись у моєму дитинстві»

Якась жінка спитала: «Як ви ставитеся до судимих людей у владі? І чи правда, що ви двічі судимий?». Валентин Миколайович, як здалося, аж зрадів…
- Я знав, що ви мене про це запитаєте! Знав! – жваво вигукнув він. – І тому - підготувався. От ідіть до мене на сцену! Я вам покажу одну річ!
З цими словами Валентин Ничипоренко дістав з кишені піджака згорнутий вчетверо папірець. Після кількох невдалих спроб витягти жінку на сцену, кандидат прочитав сам. Це виявилася довідка з УМВС про те, що Ничипоренко Валентин Миколайович серед списку засуджених осіб «не значиться». Однак настирливі звенигородці не полишали його у спокої.
- Але ж таку довідку можна отримати, якщо судимість знята! Ви дайте точну відповідь: судимий чи ні! - домагався свого якийсь хлопчина.
- Ну що вам так подобається копатися в чужому житті? –занервував кандидат. – Не треба копатися в моєму дитинстві! Це моє дитинство! – твердо хотів він зупинити розмови. Однак, відчувши, що цього не достатньо, додав: «Не судимий я! Не судимий! Це ви хотіли почути?»
Частина залу зустріли ці слова оплесками.

Про депутатство: «Я вже всього досяг і в мене є купа вільного часу!»

Багато присутніх цікавилися, чому Валентин Миколайович йде в депутати і що він буде робити у Верховній Раді?
- Я багато чого побудував, заробив грошей, - сказав Ничипоренко. - Тепер у мене багато вільного часу, і я вирішив присвятити його депутатству. Бо у Верховній Раді мають бути не політики, а виробники. Такі як я, бо я знаю що робити.
Однак під час розмови з`ясувалося, що про майбутню роботу парламентарія кандидат проінформований не так точно. «Що ж конкретно ви для нас зробите?» - спитали у нього.
- Що за дурне питання «Що ти робитимеш у Верховні Раді?» Я не розумію цього запитання! Це все одно, що питати у дівчини, яка виходить заміж, «що тим робитимеш?». Я ще не знаю. Я там не був. І взагалі, всі мої ініціативи створювалися спонтанно. Так і тут: стану депутатом і тоді вирішу.

«Я не бачу політичних перспектив у об’єднаної опозиції»

Юлії Тимошенко та об`єднаній опозиції були присвячено окремий час. З одного боку, Ничипоренко кілька разів переповідав, як Юлія Володимирівна особисто нагороджувала його грамотою. Як радилася з ним про те, як побороти контрабанду. З іншого – вщент розкритикував сучасну опозицію.
- Я особисто не бачу у них політичної перспективи. Я не довіряю цим людям. Тому мені не хочеться з ними співпрацювати.
На запитання, до кого ж він приєднається у разі перемоги, Валентин Миколайович відповідати довго не хотів:
- Ну звідки я знаю, які фракції будуть у Верховній Раді? А може я створю свою власну фракцію із депутатів-самовисуванців?
А врешті зазнався, що найбільше симпатизує партії Віталія Кличка. Наталю Королевську ж назвав «темною конячкою».

«Бондаренко – мій основний конкурент»

На запитання, що він думає про конкурентів, Валентин Миколайович очікувано сказав, що про них взагалі не думає. Бо треба не когось сварити, а про себе розповідати людям. Але тут же й додав:
- Я знаю, що проти мене поширюють брудну газетку «Дзвін», і там повно брехні написано. Але я радий, що про мене пишуть конкуренти. Як казала одна відома людина: «Погана інформація про політика – це некролог». Тому я їм вдячний. Взагалі-то я впевнений, що виграю. Терещук мені не конкурент, бо він чинний нардеп. Хто за нього проголосує? Мій основний конкурент – це кандидат від «Батьківщини» Бондаренко.

«… Всі були контрабандистами»

Особливо прискіпливі виборці запропонували Ничипоренку підтвердити чи спростувати інформацію про те, що основний капітал він нажив, перевозячи китайську контрабанду. І Валентин Миколайович таки відповів:
- У ті часи податки були такі, що їх ніхто платити не хотів. Тоді всі були контрабандистами, бо за один контейнер треба було сплатити 80 тисяч податків. І от мене викликала до себе Юлія Тимошенко і запитала: як подолати контрабанду? І я сказав: давайте зробимо податок 15 тисяч – тоді всі будуть його платити. Саме за цю програму «Контрабанда Стоп» я і отримав від неї подяку.

«Я надав допомогу в кожну школу, садок і сільраду свого округу»

Були люди, які дякували Валентину Ничипоренку за допомогу. Кандидат запевнив, що хоч і розвернув благодійну діяльність в таких масштабах під вибори, але зупинятися на цьому не збирається:
- І нехай мене критикують, що це підкуп виборців. Я все одно буду допомагати, особливо онкохворим дітям. Я вже надав допомогу в кожну школу, садок і сільраду свого округу. І не якесь там «ді-ві-ді», як деякі. А нормальну допомогу. І я не буду це зупиняти, коли стану депутатом. А я впевнений, що стану.

«Я вибрав Жашків, бо мені тут є куди привести людей»

Одним з останніх поставили запитання, чому Валентин Ничипоренко, будучи родом з Києва (і маючи там депутатський досвід), успішно керуючи бізнесом на Кіровоградщині та у західній Україні, вирішив балотуватися саме по Жашкову.
- Тому, що у мене тут є конезавод. Мені є куди привезти людей, щоб показати, що я побудував. Якби я вас привіз на АТП, хіба це було б вам цікаво? Ні! А тут у мене побувала вже більшість виборців!

«Я скажу своїм юристам – і вони напишуть закон»

Трохи комічно виглядали відповіді на запитання, які стосувалися вузькоспеціальних проблем: сільського господарства, медицини, інших соціальних питань. Схоже, свою ерудицію Ничипоренко приберіг для наступних зустрічей:
- От мене питають «якою ви бачите реформу ЖКГ?», а я їм кажу – «ніякою». Бо я нічого в цьому не розумію. Все мають робити спеціалісти. У мене є великий штат юристів, я їм скажу – і вони напишуть потрібний закон. От мене часто питають, що я зроблю для сільського господарства? Я знаю, що треба робити, щоб врятувати тваринництво. Все просто – треба дати ціну на молоко. Як? Наприклад, прив’язати ціну на молоко до ціни на пальне. І мої юристи напишуть такий закон! Ті, політики, до такого не додумаються.

«Свиня грязь завжди знайде»

Нетрадиційним, як для подібних зустрічей, стало запитання ще однієї жінки «Як ви ставитеся до алкоголізму і скільки грошей ви витратили на горілку у своїй виборчій кампанії? Не секрет, що люди після «екскурсій» з конезаводу вертаються рачки…»
- Я ніяк не ставлюся до алкоголізму, бо я не алкоголік, – гордо заявив кандидат. – Як щедрий господар, я повинен зустріти своїх гостей і тарілкою борщу, і чаркою. А щодо того, що хтось напивається – то… свиня завжди грязь знайде.
У залі заплескали в долоні. «Ну які ж гості без горілки!». Тут таки знайшовся нетверезий прихильник «екскурсій», який підійшов під сцену і почав дякувати Валентину Миколайовичу за гостинність, переконуючи, що «справа не в горілці…». «А в її кількості» - підсумував розчулений кандидат.
- І, взагалі, якщо вже ви мені такі запитання ставите, то ось я знаю, що в одного мого конкурента є нічний клуб у Черкасах. «111» він називається. Так там «наркоту» дітям продають. А я дітей безкоштовно навчаю верховій їзді. То хто з нас більше робить для боротьби з алкоголізмом? – закінчив він.

Мушу визнати, що Валентина Миколайовича можна цитувати й цитувати. Він – справжня міні-пекарня, яка видає «крєндєлі». Мені Ничипоренко навіть сподобався. Пошукайте ще кандидата, який з «буржуазною прямотою» визнає, що йде у Верховну Раду, бо нікуди себе подіти у вільний час, і поки що не знає, що буде в парламенті робити?! А ще хочеться побажати, щоб незалежно від результатів виборів, він продовжував так само енергійно проводити свою благодійну діяльність! Тримайте слово, пане Валентине!