Чимало з тих, хто хоча б раз бував в Умані на вулиці Туристів у розпал святкування хасидами Рош-га-Шана, майже фізично відчуває запах великих грошей у повітрі. Традиційно заробляє на паломництві хто завгодно (тіньовий бізнес, кримінал, місцеві жителі тощо), крім держави Україна. 2025 року в міський бюджет Умані хасиди, що прибули в місто на Рош-га-Шана, сплатили понад 20 млн. грн. туристичного збору. Зрозуміло, що то краплі навіть не в Мертвому морі, а в Осташівському ставі.

…Рішучу спробу скинути фігури з шахівниці і встановити нові правила гри зробив сьогодні український посол в Ізраїлі Євген Корнійчук. В інтерв’ю виданню «Главком» пан посол поділився думками щодо того, як вирішувати проблему з паломництвом хасидів.

Головна думка українського дипломата на поверхні: Україна майже нічого не заробляє на паломництві. У нас війна, і доводиться докладати значні зусилля для забезпечення безпеки паломників. Чому б державі Ізраїль не допомогти Україні?

Кожен українець, душа якого болить за наповнення держбюджету, посил пана Посла зрозуміє. Однак перш ніж отримати багато шекелів з народу, який вміє заробляти з повітря, слід вибудувати переконливий ланцюжок аргументів. Але пан Посол, схоже, перед інтерв’ю передивлявся номери відомого вірменського ілюзіоніста Акопяна.

Цитуємо текст: « …З кожним роком війни кількість паломників до Умані зростає, - заявляє Євген Корнійчук. - У 2022 році їх було близько 10 тис., а цього року, за інформацією мера Умані, вже понад 40 тис. (за даними Черкаської ОВА – 35 тисяч О.А.) Очікується, що наступного року їх буде ще більше, навіть якщо продовжиться війна.

Проблема в тому, що з подальшим зростанням кількості паломників Умань може просто захлинутися. Населення міста становить трохи більше 80 тисяч осіб, тобто паломників приїжджає майже половина від цієї кількості. А до війни приїжджало ще більше. Тому варто врегулювати це питання на міждержавному рівні, можливо, на комерційній основі».

І далі: «…можна встановити розумне обмеження на кількість паломників, як це робить Саудівська Аравія для хаджу – щороку не більше і не менше.

- Тобто фактично ми хочемо, аби Ізраїль заплатив за прийом своїх паломників?, - запитує журналіст.

- Так, - відповідає посол, - бо, наприклад, Ізраїль був готовий заплатити Молдові 10 млн шекелів за організацію транзиту паломників, але через ситуацію з парламентськими виборами в Молдові домовленість не відбулася.

Особливо в старій частині Умані, в яку відбувається паломництво, недостатньо бомбосховищ. Ми підняли питання перед ізраїльською стороною, щоб вони доставили збірні бомбосховища, які у них є на балансі Міноборони. Але ця розмова відбулася занадто пізно і цьогоріч не вдалося цього зробити.
У будь-якому разі треба щось вирішувати зі зростанням кількості паломників. Чи будувати додаткові бомбосховища, чи отримати їх від ізраїльської сторони… Скільки взагалі може бути паломників, тому що місто – не "гумове".

- Ви кажете, що цього разу було 40 тис. паломників – і це багато. А скільки їх максимально нараховувалося в умовно мирні часи?

- Думаю, що до 60 тисяч…

Перше, що зробить будь-який депутат 25-го складу ізраїльського Кнесету після цього програмного інтерв’ю: почне перевіряти цифри. Чи справді до війни на вулиці Пушкіна( так тоді називалася вулиця Туристів) танцювали в новорічному екстазі по 60 тисяч хасидів?

Суха цифірь.

Вересень 2015 року: За підрахунками міліції, до Умані в 2015 році приїхало майже 30 тисяч людей, повідомляла читачів BBC news.

Згідно з даними, оприлюдненими Об'єднаною єврейською общиною України, у 2016 році на святкування до Умані з'їхалося 30,5 тисяч паломників-хасидів.

У 2017 році в Умань прибуло близько 40 тисяч осіб. Це було найбільше число паломників, що відвідували місто до початку повномасштабного вторгнення.

Далі.

Вересень 2020 – 3 тисячі. Радикальне зменшення зафіксоване через пандемію ковіду.

У 2021 році - 29 тисяч.

2022 рік: понад 23 тисячі хасидів.

2023 рік: понад 37 тисяч паломників

2024 рік: близько 34 тисяч паломників

2025: 35 тисяч.

Тобто, щороку до Умані стабільно прибувають від 30-ти до 40-ка тисяч прочан. Кількатисячні коливання в більшу або меншу сторону – не суттєві. Натяків на значне зростання паломників не проглядається.

Умань -не гумове місто. Але 40 тисяч хасидів «переварити» може. Навіть більше. Коли наступного року приїде 80 тисяч «туристів», місцеві лишень зрадіють. Їхні щорічні «ріелтерські» зростуть рівно вдвічі.

За великим рахунком, існують три шляхи щодо того, як покращити комунікацію з хасидами в Україні:

1. Залишити, як є. Нехай на прочанах заробляє тіньовий та сірий бізнес. Якісь крихти перепадатимуть міському бюджету в Умані.

2. Україна має визнати, що брацлавський хасидизм, який виник на території України – це наша історія. Встановивши для «туристів-прочан» економічно обгрунтовану ставку туристичного збору, зробити все залежне для налагодження міжкультурного та міжрелігійного діалогу з хасидською спільнотою.

3. Уклінно просити державу Ізраїль заплатити Україні за організацію паломництво її громадян.

Здається, третій варіант має сумнівні перспективи…

Олександр Арабач