На Різдво та новий рік в ЗМІ традиційно активізуються пророки. Починаючи від кумедних Гордона. Арестовича та Іларіонова, до серйозних – Кирила Буданова тощо. У кавову гущину споглядаючи, розповідають, яким переломним стане для України 2025 рік. Такими пророцтвами забитий Ютуб, Х (Твіттер), Фейсбук, Тік-Ток. Хоча здавалося, що досвід ранішніх «пострілів у молоко» вже є, і можна було б зосередитися на чомусь менш ризикованому, ніж на вангуванні…

Дивна річ.

Ми добре знаємо, що сталося в минулому. Але дуже часто не можемо пояснити, чому сталося саме так. Через брак інформації і відсутність достовірних відомостей.
Ми майже нічого не знаємо про те, що відбувається прямо зараз. Під час воєнного стану майже на всю інформацію накладено гриф «цілком таємно». Чимало серйозних спікерів зосереджені на тому, як би не сказати зайвого, чим може скористатися агресор.

І при цьому, не розуміючи вчорашнього та не знаючи про тепер, незмінним успіхом користуються нострадамуси, які шарудять по вухах співвітчизників пророцтвами про майбутнє. Пророцтвами, що справдяться - на 5-7 %. Тільки от у перенасиченому новинами інформпросторі майже все забувається вже наступної доби…

Ми впадаємо за солодкими мантрами (війна завершиться до 9 травня), жахаємося через апокаліптичні вироки (цієї зими мільйони українців замерзатимуть у холодних домівках), забуваючи про найголовніше.

Завтра може статися будь-що. І внутрішньо готуватися ми маємо як до будь-якого окремого лиха (окупація, бомбардування, смерть чи загибель близьких), так і до всіх лих гамузом. При цьому добре розуміти, що нічого з вищезазначеного переліку може й не статися.

Відповідальний експерт (пророк, нострадамус) завжди показує не остаточний продукт – висновки. Він демонструє, на підставі чого він робить такі висновки. І неодмінно зазначає: виходячи з наведених мною обставин, ймовірним бачиться такий-то розвиток подій. До нього слід підготуватися. Однак мій прогноз не означає, що він неодмінно справдиться. Просто, відштовхуючись від моїх даних, рівня компетенції та суміші об’єктивних та суб’єктивних обставин – таке ймовірно.
Це не лише коректна експертна поведінка. Це повага до співвітчизників, емоційно розхитаних війною та морально через то вразливих.

Моя рацпропозиція не Бо зна яка розумна, але, гадаю, дієва. Якщо вистачає нервів, часу і бажання, слухайте всіх ванг та арестовичів. Хоча б для того, щоб отримувати навички переконливої манери подачі матеріалу. Лишень переглядайте їх та переслуховуйте, як стару телепрограму «У гостях у казки»…

Сергій Цюрюпа