...учора ввечері в Morris Space (це самісінький центр міста, на вулиці Василя Симоненка) у Черкасах сталася перша спроба започаткувати салонне життя. Добірне товариство, сплативши значну суму за вхідний квиток, отримало можливість впродовж трьох годин слухати й ставити питання головному режисеру Черкаського драмтеатру Станіславу Садаклієву. Форма заходу: вечір-діалог "Я тебе чую".

Спілкуватися з митцями в салоні на порядок цікавіше, ніж у музеї або ж бібліотеці. Невимушеність атмосфери, рояль, жінки в коктейльних сукнях та чоловіки в класичному"біле-чорне".

Що сподобалося

Ідея створення неформального культурного простору в 50-ти метрах від Черкаського театру - класна. Коли зненацька в місті об'єднується жіночий гурт на чолі з енергійною та екстравагантною Мариною Дяченко - такому варто лише радіти.

Чисто жіноча увага до найдрібніших деталей. Хтось - пропонує просекко. Хтось - проводить невеличку екскурсію, жваво пояснюючи, хто та що є ху)

Та пані - грає за роялем. Та - озвучує промову. Ніхто не плутається ні в кого під ногами, всі знають свій маневр. Організація, як для першого разу - достойна.

Хіба можуть комусь не сподобатися молоді, цілеспрямовані жінки з ай-кю відчутно вище за середній?

У Morris Space вишло з першого раз створити саме ту атмосферу, яку й потрібно - невимушену, доброзичливу, розкуту.

Над чим треба попрацювати

Станіслав Садаклієв - одночасно і знахідка для розкрутки подібного салону, і міна сповільненої дії.

Молодий і геть не типовий для Черкащини режисер - великий плюс. Але слухати аж три години майстра-початківця - то перебір.

Садаклієву сама доля підказвала: перед тобою люди, які не знають тебе, а ти - не знаєш їх. Запали їх оригінальним баченням сучасного театру. Поясни, що, не відвідуючи театр бодай раз на місяць, - вони багато втрачають. Переконай, власне, що заплативши за квиток - ти вартий витрачених грошей.

Замість цього - дитячі та юнацькі спогади. Розповіді про особисте творче зростання, інститутських викладачів та акторські байки.

Коли тобі 70-т, за плечима 100 Оскарів і золотих Левів тощо - можна травити байки про дитинство. Коли ж все ще попереду… Здивуй. Або хоча б спробуй.

Ну, і зуміти відчути, коли те, про що ти говориш, цікавить лише тебе - теж приходить з досвідом.

Отже, якби замість 3 годин режисер мав 35-40 хвилин - то оптимальний для нього теперішнього часовий формат.

Замість післямови

Отже, вчорашній перший вечір-діалог у Morris Space - проект однозначно перспективний. Діалог з митцями в камерній атмосфері й на регулярній основі (так анонсовано) - такого ще в місті Че не було.

То ж нехай буде.

Арістарх Бубліков