Учорашній телефонний розіграш Валентином Чернявським мера Черкас вийшов інформативним.

У відповідь на пропозицію «піар-менеджера Сергія Плитки» доплатити за право участі в конкурсі «Людина року-2019» Анатолій Бондаренко обіцяє «вирішити всі питання». «Плитка» попросив додати «одну-дві тисячі» (з контексту очевидно, що мова – не про гривні), щоб взяти участь у номінації «Мер року».

Насправді, в цій зовсім не космічного масштабу анекдотичній інтермедії можна розгледіти типову для України проблему. Навіть не одну, дві…

Перша – це так звані конкурси за звання найвизначнішої людини, підприємця, банкіра року. Багато з тих, чиє прізвище можна побачити на газетних і журнальних шпальтах, чиє обличчя показують у новинах на ТВ, не раз і не два отримував пропозиції від різноманітних загальнонаціональних конкурсів.

Як правило, вони приблизно такого змісту: «Шановний пан Z, вітаємо вас, як провідного фахівця у галузі…Давно стежимо за вашими успіхами, шануємо ваш внесок…Пропонуємо Вам взяти участь…Вступний внесок для участі становить …гривень…»

Тільки подумайте: яких насправді зусиль потребує визначення найкращого мера за підсумками року. Слід опрацювати показники бюджету кожного міста. Визначити динаміку. Проаналізувати як об’єктивні показники (рівень зарплат, інвестиційну привабливість, зростання бюджетних надходжень тощо), так і суб’єктивні чинники (чи задоволені жителі міста рівнем життя, чи почуваються вони в місті щасливими). Отже, якщо підходити до подібного конкурсу серйозно, потрібно неабияке за обсягом фінансування, щоб об’єктивно визначити переможця (переможців).

Насправді тріумфатори в подібних конкурсах визначаються за рівнем внесків від охочих покрасуватися у світлі софітів – на фоні кордебалету Поплавського та вусів нев’янучого Павла Зіброва…

І друга проблема – марнославство учасників. Ясно, як Божий день, що ніхто з менеджерів «Людини року» не вивчав економічні показники бюджету Черкас. Достатньо було помоніторити Інтернет та почитати скандальні новини про високі зарплати та премії в міськраді Черкас та дізнатися про специфічний інтерес Бондаренка до окремого виду робіт на тротуарах обласного центру.

Рибу нерідко виловлюють на живця, а честолюбця –на марнославство. В Україні є чимало охочих платити за «понти». У рік місцевих виборів мер Черкас запевнив «піар-менеджера Плитку», що доплатити за «понти» він готовий. І що з того, що поінформовані після «перемог» у подібних конкурсах цікавляться лише одним – у скільки «нулів» обійшлася переможцеві перемога?

Сергій Цюрюпа