Голова громадської організації «Союз учасників бойових дій, ветеранів військової служби та правоохоронних органів Черкаської області», генерал-майор ЗСУ Юрій Нікітенко понад рік очікує на допомогу від правоохоронних органів. Він – одна з жертв угрупування шахраїв, яка в 2014 році «нациганила» у десятків черкащан чималеньку суму грошей.

Міліція ж генерал-майорові Нікітенку допомагати не поспішає. Минув майже рік, прізвища всіх підозрюваних у правоохоронців є, документи, що підтверджують їхні подвиги – на руках у міліції, всі явки, паролі – відомі. Далі, як-то кажуть – справа професійної техніки.

Якби ж так…

Юрій Миколайович розповідає про свої поневіряння:

«У липні 2014 року через близьких знайомих познайомився з Михайлом С. та його другом Дмитром Ч.

Михайло – віруючий, сказав, що він – не остання людина у черкаських Свідків Ієгови. Дмитро на той час працював у черкаському обласному відділенні «Райффайзен Банку Аваль» у кредитному відділі. Крім усього. Дмитро, так він розповідав, мав пряме відношення до реалізації конфіскату.

Вони запропонували мені допомогу у придбанні якісного б/в автомобіля. У мене було 10 тисяч доларів, але для придбання тією машини, яку я хотів, цього не вистачало.

Михайло та Дмитро запропонували мені укласти з ними договір процентної позики, завдяки якому вони зможуть заробити решту грошей на машину.

Я погодився. 21 липня 2014 року я уклав з Михайлом С. договір на 2 місяці та передав йому необхідну суму. Цього ж дня я віддав 10 тисяч доларів Михайлові С. у присутності Дмитра Ч.

Через місяць, 21 серпня, Михайло мав зустрітися зі мною, щоб виплатити відсотки за договором. Дзвінка не було. Я сам набрав його номер і ми домовилися про зустріч біля черкаського Головпоштампу.

Під час зустрічі Михайло пояснив, що мої гроші – в обігу. Незабаром вони з Дмитром закінчать одну операцію, і я ще матиму з цього, крім своїх відсотків, ще додаткову матеріальну винагороду.

До 26 вересня я мав з Михайлом регулярні телефонні розмови, під час яких він розповідав мені все нові й нові історії про те, коли ж будуть гроші.

А от 26 вересня ми зустрілися втрьох – я, Михайло та Дмитро. Друзі віддали мені 4 тисячі гривень, сказавши, що це – мій відсоток за їхню вдалу операцію. Мене твердо запевнили, що через два тижні – 10 жовтня, мені повернуть мої гроші та всі відсотки за 2 місяці.

Однак 10 жовтня всі відомі мені контактні телефони Михайла С. не відповідали.

Через наших знайомих я знайшов інші номери, за якими з ним можна було б зв`язатись. На цей момент я вже знав, що цей дует набрав чималу суму грошей по аналогічним угодам у багатьох людей та виїхав у Київ.

По новим номерам я зміг знову поговорити з Михайлом С. він завірив, що 5 листопада буде в Черкасах і розрахується зі мною. Однак вже 2 листопада абсолютно всі його номери були «поза зоною».

Від наших знайомих мені стало відомо, що Михайло С. разом з дружиною без зайвого галасу з`їхали з квартири в Черкасах на вулиці Смілянській та вибули у невідомому напрямку.

По своїм каналам мені вдалося з`ясувати, що на початку цього року Михайло С. та його дружина спробували оформити документи на виїзд до батька дружини, який постійно проживає у Сполучених Штатах - в Майамі. Однак у виїзді подружжю було відмовлено.

Я знаю, що крім моєї заяви у черкаських правоохоронців є близько 5 аналогічних. В усіх фігурує два шахраї – Михайло С. та Дмитро Ч.

Реально ж кількість ошуканих в кілька разів більше. Але не всі ошукані хочуть «світитися»…

Провінція має копію пояснень ще однієї постраждалої – 42-річної черкащанки. Вона передала двом друзям 17 тисяч доларів у квітні 2014 року. Кілька місяців Михайло та Дмитро навіть виплачували їй по 10 % від позиченої суми. А в серпні все сталося так, як і з генерал-майором Нікітенко. 360 тисяч гривень (за нинішнім курсом долара) залишилися на руках у Михайла С.

Маємо також документ про те, як ієговіст Михайло С. засвідчив у нотаріуса, що "перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті" отримує від ще одного майбутнього постраждалого 78 тисяч гривень, які зобов`язується повернути 16 вересня 2014 року.

Як розповідає генерал-майор Нікітенко, слідчий по його справі раз на кілька місяців розповідає про те, що він направив нові запити в різні міста України з проханням встановити місцезнаходження черкаського ієговіста та його дружини. Відомо, що вони – не території України. Маючи на руках всі дані про людей, які ошукали черкащан на мільйони гривень, черкаські слідчі демонструють дивовижну пасивність.

Якщо черкаській міліції «до лампочки» постраждалі від шахраїв генерали, то що вже говорити про інших…

Кіндрат Булавін