Мер Черкас Анатолій Бондаренко та голова правління ПрАТ «Азот» Віталій Скляров оприлюднили на фб спільну заяву з приводу окремих дій «політиків і популістів, які за рахунок власних амбіцій маніпулюють та вводять черкащан в оману».

Історія вже тиждень емоційно обговорюється в соцмережах. В останні дні серпня Черкаський виконком погодив укладання договору між КП «Черкасиводоканал» та ПрАТ «Азот» щодо ціни за очищення стічних вод (зараз очисні споруди обласного центру перебувають на території одного з цехів хімічного гіганту).

В умовах угоди на Черкаський водоканал накладаються санкції за недоотримання граничної допустимої забрудненості стоків, що надходять на очисні споруди ПрАТ «Азот». Оскільки водоканал не має можливості контролювати даний процес, така умова навіть для сторонньої людини видасться кабальною.

По гарячих слідах лідер фракції «Голос» у міськраді Черкас Віктор Євпак потужним басом зробив відео заяву, в якій акцентував увагу на 2-х моментах: 1) згідно запропонованої формули, щоденна сума штрафу може становити близько півтора мільйони гривень (близько 700 млн. грн.. на рік); 2) цапом-відбувайлом перед Азотом може стати майно комунального підприємства «Черкасиводоканал»…

Бондаренко й Скляров у вищезгаданому зверненні до жителів Черкас підкреслюють, що всі рішення, які приймаються виконавчим комітетом та міською радою, – це продовження дій, зафіксованих в Угоді між містом та «Азотом» ще в 2016 році. Відповідно, «заяви окремих політичних сил, які влаштовують шоу з приводу ухвалених рішень, у військовий час можна трактувати як деструктивну позицію та розхитування настроїв населення, об’єднаного у війні проти росії».

Як це не дивно, але опус Бондаренка-Склярова має шанси на отримання Шнобелівської премії за 2022 рік – за найбільш несусвітне пояснення того, що лежить на поверхні.

Для розуміння, що Азот і мер Черкас відверто шиють жителів Черкас в дурні, варто просто ретроспективно озирнутися назад. І згадати, як в далекому вже 2012 році в Черкасах першою зіркою була політична надія власника «Азоту» Дмитра Фірташа – Валентина Жуковська. Тодішня очільниця «Азоту» мріяла про парламентський мандат. Але виборці 200-го округу в Черкасах восени 2012 року, попри диктатура Януковича, адміністративний тиск тодішнього губернатора Тулуба, політ-витребеньки мера Черкас Одарича, проголосували за Миколу Булатецького.

Тоді влада з брутальністю чікагського гангстера чисту перемогу Булатецького анулювала. Відносини між Азотом (читай – Фірташем та Жуковською) та тодішнім мером Черкас Одаричем зіпсувалися. По-перше, політтехнологічний талант Одарича не став Жуковській у пригоді. По-друге, Одарич показово відмовився бути дійовою особою в поствиборчому «безпрєдєлі».

Чому так багато уваги цьому епізоду десятирічної давнини? А тому, що тоді, разом із Жуковською, в Черкасах з’явився й уродженець братньої Білорусі Іван Сухарьков. Під час політичних змагань Жуковської двометровий Іван супроводжував її усюди, бувши чимось середнім між Санчо Пансо та Труффальдіно з Бергамо.

Після політичного «прольоту» Жуковської, «Азот» «ображається» на Одарича й припиняє співпрацю з Черкасами по всім напрямкам. Найбільш анекдотичним символом «образи» стало те, що 15 тролейбусів з Білорусі, які планувалося передати Черкасам після перемоги Жуковської, кілька років іржавіли під снігом, дощем та вітром на одному з майданчиків підприємства.

2015 року в Черкасах змінюється мер. У квітні 2016 року у Відні в присутності власника «Азоту» Дмитра Фірташа А. Бондаренко і В. Скляров підписують Угоду про співпрацю та порозуміння. Бондаренко тоді оптимістично заявив, що передача місту 15 «одаричових» тролейбусів – лише початок. «Попереду ще немало нових проектів…»

Те, що «Черкасиводоканал» - один з тих самих проЄктів, стало зрозуміло, коли торік комунальне підприємство очолив той самий «Санчо Панса» Валентини Жуковської – Іван Сухарьков.

Так, колишній керівник Черкаського водоканалу Сергій Овчаренко відверто засидівся й зафінтився в директорському кріслі. Проте Овчаренко пропрацював на Водоканалі все життя. І поруч з ним виріс з десяток фахівців, які в професійному плані нічим йому не поступалися. Бондаренко ж робить вибір на користь Сухарькова. Депутата міськради від фракції «Черкащани», працівника черкаського «Азоту», людини, якій в 2012-2013 роках Дмитро Фірташ довірив безпеку свого найціннішого людського активу – Валентини Жуковської.

На додачу близько року до призначення Сухарькова, голова правління «Азоту» Скляров на всіх рівнях переконував жителів Черкас - в цілому, та працівників Водоканалу – зокрема, що заяви Сергія Овчаренка про нібито намір «Азоту» підім’яти під себе Черкасиводоканал – маячня.

- Нам не цікаве це підприємство. Крапка! – заявляв Віталій Скляров ледь не на кожному кроці впродовж 2020-2021 років.

Але виявилося, що ще й як цікаво.

Тому тепер Скляров за усталеною звичкою намагається стверджувати зворотнє тому, що насправді відбувається. А Бондаренко…

У кожного пакту «Молотова-Ріббентропа» є додатковий секретний протокол. Настав час мерові виконувати «віденський секретний протокол».

Адже той, хто контролює хімічний гігант на околиці обласного центру – контролює лише хімічний гігант. А той, хто на додачу до містоутворюючого підприємства контролює КП, котре забезпечує місто водою, - той контролює все місто.

Олександр Арабач