Як інформують у прес-службі прокуратури Черкаської області, на Інтернет-порталі «Дзвін» розміщено публікацію з гучною назвою «Де найпростіше зустріти мільйонера в Черкасах? (фото)», автор якої (зазначено Ігор Сичов) відстежив автомобілі, які під’їзджають до приміщення прокуратури області, паркуються вздовж бульвара Шевченка та сфотографувавши людей, що проходять по тротуару біля прокуратури.

Прокуратура області вважає за необхідне прокоментувати факти у цій статті.

Звертаємо увагу на те, що більшість транспортних засобів, які паркуються на єдиній стоянці прокуратури, зокрема і сфотографовані «Nissan Teana», «Skoda Octavia», «Hyundai Santa Fe» та інші, являються службовими автомобілями прокуратури області (використовуються виключно у службових цілях), що були придбані ще в 2012-2013 роках та перебувають на балансі відомства з тих часів (як вірно зазначив автор «з темних часів Януковича, який і диктував моду…»).

Окремі транспортні засоби, викладені в світлини, якими користуються працівники прокуратури або належать їм на праві власності, задекларовані ними або членами їх сімей у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Якби автор статті дійсно хотів би провести справжнє журналістське розслідування, а не розвернути PR-кампанію, то мав би отримати в прокуратурі області відповідну інформацію щодо службового автотранспорту.

Тим більше, з фото світлин не зрозуміло, чи мають відношення до працівників прокуратури окремі припарковані на узбіччі дороги автомобілі, чи просто в той момент влучно попали в поле зору журналіста. А якщо пройтись по бульвару Шевченка далі, то можна зустріти припарковані автомобілі вартістю і в 3 млн. грн… Головне знайти правильний ракурс!

Стосовно припущень щодо наявності у прокурорів мільйонних статків, об’єктів нерухомості, автомобілів, коштовного відпочинку у ресторанах, що не відповідають їхнім доходам, можна безкінечно наводити суб’єктивні і нічим не підтверджені думки, однак значно важливіше для суспільства спрямувати свою журналістську майстерність на більш корисні справи, а не ганятися за дешевими сенсаціями, піднімаючи собі таким чином рейтинги та привертаючи увагу до інформресурсу.

Дійсно, прокурори повинні їздити, жити та відпочивати за легальні доходи сім’ї, їхні декларації про доходи підлягають оприлюдненню і представники громадськості та всі, у кого є інформація про корупційні прибутки прокурорів, з метою перевірки можуть надавати до Генеральної прокуратури України відомості про те, що в цих деклараціях не відповідає дійсності.

З цього приводу маємо нагоду довести до відома представників ЗМІ, громадських організацій і всіх черкасців, які небайдужі до очищення органів прокуратури регіону, що із набуттям чинності наказу Генерального прокурора України Луценка Ю.В. від 16.06.2016 № 205 в органах прокуратури України з 24.06.2016 запроваджено порядок таємної перевірки доброчесності прокурорів.

Відповідно до Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України (далі Порядок), прокурори та слідчі органів прокуратури Черкаської області подають Анкети доброчесності прокурорів, які будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Розділ «Таємна перевірка доброчесності»).

Звертаємо увагу, що з метою виявлення недоброчесних прокурорів, у разі наявності інформації про невідповідність рівня життя наявному у прокурорів та членів їх сімей майну та одержаним доходам, будь-яка особа може повідомити про це управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України одним з найбільш зручних способів:

- шляхом подання листа, звернення, повідомлення у паперовій формі за адресою: м. Київ, вул.. Різницька, 13/15 (адресат - управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури) з поміткою «Перевірка доброчесності»;

- шляхом передачі такої інформації на електронну адресу: [email protected].

Згідно із встановленим порядком у такому повідомленні мають обов’язково зазначатись П.І.Б. прокурора, щодо якого надається інформація, фактичні дані, які можуть бути перевірені, а також твердження, щодо якого на думку повідомлювача, прокурором надано недостовірну інформацію в Анкеті доброчесності. Лише за таких умов надана інформація підлягає перевірці. Далі службове розслідування і очистка.