Дарма на останній сесії Черкаської обласної ради Майборода закликала колег «перекинути» 1 мільйон гривень, запланованих на висвітлення депутатської діяльності в ЗМІ, на лікування хворих з хронічною нирковою недостатністю. Завдяки «Віснику державних закупівель» стало відомо, що розподіл «медійних» коштів з бюджету області вже розпочато.
Отже, Черкаська ОДА викупає: 1) 16 тисяч квадратних сантиметрів у «Вечірніх Черкасах» за 112 тисяч гривень – за розміщення матеріалів у рубриці «Трибуна влади»; 2) 30 тис. кв. см. в газеті «Молодь Черкащини» за 133 тис. грн.. – за розміщення інформації в рубриці «Черкащина шляхом реформ»; 3) 33 тис. кв. см. в газеті «Акцент» за 132 тис. грн. – за матеріали в рубриці «Черкащина – соціальний барометр». По 118 тис. грн. отримають «Нова Доба» й «Черкаський край» - обидві газети виділяють під керманичів по 33 тис. кв. см.
Зовні все має благопристойний вигляд: відтепер «паркетну» інфу друкуватимуть не тільки «придворні» «Доба» і «Край», а й тиражні «Акцент» з «Вечіркою». Проте, якби газети дбали про репутацію, то обійшли би цей тендер десятою дорогою.
Якою мусить бути інформація в газеті, яка дбає про те, щоб її купляли читачі? Цікавою та корисною. Вихолощений офіціоз цікавий переважно тим, про кого в ньому йдеться. Її читають ті , хто пише (і ті, про кого пишуть).
Навіть участь видань у тендері означає, що власники ЗМІ завмерли перед владою в глибокому пардоні. Переможці за кілька місяців до парламентських виборів заключили мовчазну угоду: ми продаємо газетну площу під нецікавий офіціоз, отримуємо бюджетні гроші й демонструватимемо правильну поведінку на виборах. Про те, що ЗМІ в деяких дурнуватих країнах під мікроскопом аналізують діяльність можновладців, навіть і говорити якось незручно.
Фактично Черкаська ОДА надала приховану «матеріальну допомогу» власникам та головним редакторам ЗМІ. «Жаба» не давить, але – то бюджетні гроші, які не стали б зайвими, вибачайте за банальність, в освіті та медицині.
Заспокоює лише те, що паперові видання в усьому світі вже не встигають за Інтернетом. У соціальних мережах підкуп не діє, а цензура – неможлива.
Йдучи на угоди, які так погано пахнуть, Журило (власник «Вечірки»), Білик (власник «Акценту») та інші роблять свої паперові видання анахронізмом.