Вчора після розгону автомайданівців беркутом біля Черкаської обласної адміністрації у лікарню потрапили 11 осіб.
Про це повідомляє кореспондент Gazeta.ua
З них госпіталізували дев'ятьох. Вони знаходяться у Третій міській лікарні Черкас. Лікарі запевняють, що до одужання не будуть їх виписувати із закладу.
"Я оглянув тих хворих. Тих, що потребують госпіталізації ніхто виписувати не буде, - говорить головний лікар Третьої міської лікарні Олександр Федорук. - Із девяти осіб, двоє вранці виписалися, ще семеро знаходяться на лікуванні у двох відділення травматологічному та нейрохірургічному, один пацієнт у реанімації. Мають забої голови, м'яких тканин тулуба, кінцівок".
Чотири автомайданівці знаходиться у травматології.

"Коли приїхали все було забарикадовано, - говорить Віктор Гордійчук з Білої Церкви. Лежить з перев'язаною головою. - Ми знали, що буде провокація. Нам не хотіли відкривати, ми побили вікна, але мародерством не займалися. Зараз тільки попереджуємо, потім буде один удар і беркут зникає. Сюди приїде Майдан з Києва, а за ним всі Західна Україна. Влада хоче ввести надзвичайний стан, щоб використовувати зброю".
На сусідньому ліжку із перебинтованою головою лежить 42-річний Микола. Прізвище не називає. Приїхав із села Броварки Золотоніського району Черкащини.

"Коли із вхідних дверей полилася води, ми відступили, - розповідає чоловік. Йому наклали 15 швів на голову. - Від міліції як могли захищалися, коли вони почали наступати. Я був у Києві на Майдані, поїхав туди після побиття студентів. На черкаський Майдан приїхав перший раз".
Поки говоримо молодий чоловік років 25-ти з перев'язаною голов'ю виходить, ще один травмований майданівець спить.
У нейрохірургічному відділенні лежать два активісти — Віктор Боришевський та Микола Горон.
"Поїздка була спонтанна, не було скоригованих дій. Думали, що прийдемо, станемо там і зранку буде мирний мітинг, - розповідає Віктор Боришевський. Живе у селі Куляжинці, Броварського району. Показує кров на капюшоні кофти. - Отак як був на роботі, так і поїхав на Черкаси. Не думали, що буде так. Кажуть, що тим, кого затримували після нас дісталося більше. Хоча участі у штурмі я не брав, ми стояли і дивилися збоку на те, що відбувалося".
З маніпуляційної повертається тернополянин Микола Горон. Він тримає у руках ліки, голова перев'язана, руки збиті.
"Я втік, але повернувся за машиною, бо вона братова. У нього четверо дітей і машина родині потрібна. Коли прийшов до неї, шини були порізані. Один з депутатів поміг забрати її звідти. На спущених колесах я від'їхав, а тоді мене затримали. Били чоловік п'ять. Затримали мене десь о першій, а в лікарню я потрапив під ранок. Людське ставлення було у райвідділі, куди нас доставили. Там нас не били і поставилися з розумінням".
У нейрохірургії лежить Павло Журавчак зі Східниці. Вивихнута рука у гіпсі, голова перев'язана. Говорить тихо.
"Приїхав у Черкаси випадково, був на Майдані, вирішив поїхати, - говорить.
У реанімацію не пускають Любов Довбик із Лисянки Черкаської області.
"Чоловік подзвонив о третій ночі, сказав, що побитий, - говорить жінка. - Мають пустити після 16.00, він у свідомості".

Ірина Патлатюк Gazeta.ua