Чи можна керувати Черкасами, будучи ображеним на черкащан? Вже 7 рік поспіль Одарич доводить, що так, можна. В останньому інтерв`ю "Газеті по-українськи" мер заявив, що шукає талановиту молодь для роботи в мерії, бо його переважно оточують «носії совкового менталітету, світогляду минулого».
Так сталося тому, що в Черкасах 1) немає людей, здатних мислити майбутнім; 2) люди, які оточують мера, мають несучасну освіту; 3) чиновники ледащі, бо не відчувають конкуренції.
Натомість охочим молодим фахівцям мер не обіцяє високої зарплатні, пропонуючи самоствердження та самореалізацію (для капіталістичної України звучить смішно й нелогічно, але коли це спиняло Сергія Олеговича?).
Як не дивно, жоден працівник мерії навіть не цвірінькнув у відповідь, напевне, поділяючи зверхній погляд еуропейця-мера на сірий місцевий люд. Набридло повторювати, але в -надцятий раз нагадаємо – звисока озираючись на несучасну освіту підлеглих, освіта самого Одарича – «2 класи, три калідори». Підставою для його оцінки кваліфікації підлеглих є зовсім не висота набутих знань, а службова посада, здобута завдяки екстремальному популізму та грошам бізнес-партнера з Києва.
За 6 років роботи у виконкомі в оточенні мера не було жодної людини з університетського або наукового середовища. Під час першої каденції космічні задуми мера втілювали інтелектуали Гура, Дзюба з «города на «Ниве» та інші товариші, чий багаж знань, при всій повазі до них, вміщується в маленьку барсетку. У другий одаричів виконком увійшли люди, які «довели до ручки» (тобто, до нечуваного процвітання) «Темп», асфальтний завод та КАТП. На загальному фоні «кАманди аднадумців» фанат Рамзана Кадирова Горкун та ФОП – любитель арабської кухні Кудрявцев – Аристотелі духа.
Одарич скаржиться: мовляв, «сьогодні в Європі думають, як заховати автомобілі під землю, щоб звільнити простір для людини. Але виявляється, щодо цих цінностей, принаймні в Черкасах, серед інженерів, проектувальників, архітекторів я однодумців так і не знайшов…». І при цьому півтора роки назад доводив «заздрісним черкащанам», що парковка біля Будинку торгівлі, яку зробили його компаньйони Мірза та Чернецький, - це Європейська площа…
Для індивіда з такою кричущою еклектикою в голові керувати людьми з фундаментальними знаннями (а таких на середній та нижній ланках мерії – більшість) – суцільна мука. Ти їм про черговий повітряний замок верзеш, а в їхніх очах – батьківська поблажливість до дивацтв дорослого «дитяти». Совки, одним словом. Хіба хтось із них здатен «розводити на бабки» бородатих «димитриків»?
Залишається без упину виступати в пресі та соціальних мережах з новими прожектами космічного масштабу й космічної глупоти. Бо через 6 років мерства девізом Одарича було і є гасло «Я -начальник, ти – дурень».