На початку квітня Провінція докладно писала про гучний скандал в Апеляційному суді Черкаської області. Приводом для пристрастей у суддівському середовищі стали дії судді Сергія Бондаренка. Він звинуватив у тиску на себе кількох працівників суду, зокрема – голову Апеляційного суду області Володимира Бабенка (читайте Вірус майора Мельниченка в Черкаському апеляційному суді).

Активність Бондаренка співпала з підготовкою до виборів голови Апеляційного суду області. І зв`язку між цими двома подіями не помітив лише той, хто не хотів його бачити.

Активна участь у суддівських розборках у Черкасах київського «Автомайдану» й окремих народних депутатів підтверджувала, що суддя Бондаренко «повстав» не зненацька…

Вибори голови Черкаського Апеляційного суду проходили 17 квітня. Як і очікувалося, Сергій Бондаренко свою кандидатуру не виставляв. Боротьба точилася між чинним головою суду Володимиром Бабенком та екс-головою Апеляційного суду Віктором Подорогою (Віктор Миколайович керував Апеляційним судом Черкаської області у 2007-2012 роках).

Переможця не визначили. Із 41 судді Апеляційного суду участь у виборах узяло 39 осіб. І хоча Володимира Бабенка підтримала більшість голосуючих, декілька зіпсованих бюлетенів не дали можливість визначитися з головою суду з першого разу.

Повторні вибори мали відбутися 27 квітня. Однак група суддів заявила, що для них незрозуміла процедура, за якою мають відбуватися вибори, тому вони просять перенести голосування.

Офіційно друга спроба повторних виборів призначена на 7 травня. Звичайно, якщо усім суддям все буде зрозуміло з процедурою…

Поки що відомо, що Володимир Бабенко повторно виставлятиме кандидатуру на вибори. Чи наважиться на повторну участь Віктор Подорога?

У суддівських колах інформація поширюється доволі швидко. За останніми даними, не виключено, що опозиція Бабенку готує до виборів іншого кандидата – Руслана Попельнюха. Принаймні, кулуарна робота, інформація про яку вийшла за межі суду, свідчить, що група підтримки Віктора Подороги переорієнтовується на нього і веде активну роботу з тими, хто поки що вагається.

Голосування 7 травня має стати своєрідним моментом істини. Адже два претенденти – яскраві антиподи, у «шафі відносин» яких є свої скелети.

У суддівському середовищі зіткнення на професійному ґрунті накладають відбиток на особисті взаємини. Через це відносини Бабенка й Попельнюха не є безхмарними.

Так, кілька років тому колегія Апеляційного суду Черкаської області скасувала рішення судді тоді ще Придніпровського районного суду Руслана Попельнюха.

Ця історія набула широкого розголосу в суддівському середовищі, але невідома широкій громадськості.

Руслан Попельнюх визнав дійсним договір купівлі-продажу 480,4 квадратних метрів приміщення за адресою м. Черкаси. вул. Рози Люксембург, 30. При цьому суддя чомусь не встановив, що продавець набув право на володіння цим приміщенням на підставі сумнівного документу, який він підписав з …мерцем.

Колегія Апеляційного суду Черкаської області скасувала це рішення. У складі колегії працював суддя Бабенко.

Пізніше в лютому 2012 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України відкрила дисциплінарне провадження стосовно судді Придніпровського районного суду Черкас Руслана Попельнюха. А вже 1 березня рішенням Вищої кваліфкомісії до Попельнюха було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Усеукраїнську славу Руслан Олексійович здобув під час розгляду справи тещи одіозного екс-нардепа від Партії регіонів Вадима Колесниченка – Валентини Македон. Нагадаємо, що 2007 року ця пані, працюючи завідувачкою дитячого садка, у власному кабінеті, відкривши флакон з нашатирним спиртом, влила спирт у рота своїй підлеглій.

Македон було визнано винною, оштрафовано на 7 тисяч гривень та звільнено з роботи.

Однак 2010 року після приходу до влади Віктора Януковича теща Колесниченка подала чергову апеляцію. І – її вимоги було задоволено. Спочатку - у Звенигородському районному суді. Потім – в Апеляційному суді Черкаської області…суддєю Русланом Попельнюхом.

Чому ж частина суддів готові зробити ставку на свого колегу з такою складною репутацією?

Причини досить банальні. Загальновідомо, що суддівський апарат в Україні – це здебільшого закрита каста. Діти суддів у переважній більшості випадків вчаться на юристів. Якщо в Апеляційному суді Черкаської області з`являється новий голова, то, як правило, проходить повна заміна керівних посад в апараті (а у випадку з апеляційним судом «під роздачу» можуть попасти і рядові працівники). Отже, виникає можливість працевлаштувати своїх рідних та близьких.

Крім цього, на даний момент в Апеляційному суді області вільними залишаються ще 4 престижні вакансії: заступник голови (кримінальна палата), заступник голови (цивільна палата), секретар судової палати у цивільних справах і секретар судової палати у кримінальних справах.

Знову ж таки – є предмет для ділової розмови у разі підтримки.

І найголовніше –частину суддів Апеляційного суду «до печінок дістала» манера Бабенка влаштовувати прочухана за велику кількість скасованих вищою інстанцією рішень суддів апеляційного суду і прямо говорити про «зальоти» кожного з суддів. Більше того, Бабенко ще й заявив на брифінгу, що «не збирається загравати з суддями…

Мрія мати лояльного керівника, з яким легко знайти спільну мову, адже він і сам – не янгол, –це серйозний мотив.

Вибори 7 травня обіцяють бути дуже цікавими. Не можна передбачити ні кількості претендентів, ні, тим паче, результату.

Денис Сирцов