...на 24 серпня синоптики обіцяли Черкасам дощі вже з самого ранку, закапало приблизно о 18-й. Присвятив святкову неділю мандрам по рідному місту. Об’їхав здається всюди, легше сказати, де не був, ніж пригадати, що й кого провідав.

Святкової атмосфери в Че не було. Війна, не до фанфар та веселих збіговиськ. І все ж вже за годину-другу, проїхавши через центр, Сосновий бір, подолавши Дахнівку, а потім , повертаючись додому уздовж Дніпра, по набережній, аж річного порту, зрозумів, чого не вистачало на вулицях.

Попри комфортні +22 на вулицях …не було людей. Ні, черкащани нікуди не зникли. Але було їх на диво мало. Ніби нема свята. Ніби на дворі якась середа, а не неділя.

Така атмосфера, як у нас вчора, добре відома туристам, що відвідують такі столиці «світової демократії», як Ашхабад у Туркменістані, чи Пхеньян у Північній Кореї.
Там широкі проспекти, висотки, фонтани та монументальні пам’ятники. Тільки людей на вулицях Ашхабаду та Пхеньяну не видно…Бо гуляти вулицями, сидіти в кафе чи кататися на атракціонах у парках – ну немає в автократичних режимах таких традицій.
Північнокорейський вітерець прописався і в рідних пенатах. І причина цього очевидна кожному. Одна війна розв’язана проти українців Путіним. Цей нелюд назвав її СВО – спеціальною воєнною операцією. Друга ведеться державою Україна проти власних громадян. У народі її обізвали «бусифікацією».
- Знаєш, - сказав вчора мені шкільний друг, - я вже роками щоранку йду на роботу, і не знаю – чи повернуся додому…

- Знаєш, - сказала приятелька, що живе після весни 2022-го в Німеччині, і приїхала ставити в тцк на облік свого 17-річного сина, - півгодини чекали прийому. За цей час бачила спочатку одну заплакану жінку, потім другу...Всі розповідали одне. Їхні чоловіки зникли кілька днів тому. На дзвінки не відповідають, ніхто з родичів їх не бачив. Так, - сказали жінкам працівники тцк, - вони тут, коли буде можна, вони вам зателефонують.

Небезпека чатує на кожного українця від 20-ти до 60-ти. Працівники тцк креативні й зухвалі. Горохом висипаються з салону авто чи бусика. В протистоянні шестеро проти одного – це чемпіони Європи, мінімум. Як Пилип з конопель, вистрибують з кущів на пляжі. Ненав’язливо чекають біля кабінки цугундеру у кафе. Що тать у ночі підкараулюють одиноких перехожих у безлюдних провулках.

Їх аж ніяк не порівняти з НКВД Ягоди, Єжова, Берії. Ті хапали людей теж масово. Але хапали адресно. Приїжджали додому з ордером на арешт, виписаним персонально під певного «ворога народу».

Українське тцк ловить всіх підряд без формальностей. Сьогодні в пріоритеті одинокі перехожі на околицях та в малолюдних місцях. Що буде завтра – важко сказати, тактика відлову регулярно змінюється.

…Те безлюддя, що можна було бачити вчора в святковий недільний день у Черкасах, бачив в Че лише під час короновірусу. Теж вулицями гуляли самі лише норд-ост та зюйд-вест. А ще прадід та прабабуся, що пережили нацистську окупацію, пригадували, за фріців розпорядок дня був один: зранку – на базар, щось обміняти чи продати. Потім – мерщій додому, і з хати носа не висовуй.

Війна, розв’язана проти українців росіянами – привід. Атмосфера страху створена владою в середині країни – це усвідомлений крок. Це надовго. Шлях від країни умовно демократичної до території, на якій усім заправляють воєнізовані командос з правом на застосування насильства Україна пройшла за Зеленського швидко.
Мета влади теж очевидна- утримання влади. У таких умовах той, хто по факту керує командос, отримує на виборах 99 %.

PS. Поки писав текст, стало відомо про вбивство в Смілі керівника Кіровоградської федерації брейк-дансу Євгена Кушніра. Який, звісно, за версією тцк, сам вистрибнув з бусику і через те розбився насмерть. Здається, всі коментарі надиктовує, а прес-релізи пише їм Карл Фрідріх Ієронім Мюнхгаузен.

Олександр Арабач