...встановити достеменно, хто саме з українських військовослужбовців був розстріляний окупантами на відео, яке вчора потрапило в Інет - поки не вдається. У заяві 30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького зазначено, що на відео - їхній воїн Тимофій Шадура. Він зник під Бахмутом 3 лютого 2023 року.

У той же час журналіст Юрій Бутусов пише інше. За його словами, це - солдат роти вогневої підтримки 163-го батальйону територіальної оборони міста Ніжин 119-ї бригади сил ТРО Олександр Мацієвський...

"Гвардія помирає, але не здається" - крикнув генерал армії Наполеона Камброн англійцям під час битви під Ватерлоу. Опісля - додав лайливе «Merde!» (лайно).

В історії і перший, і другий варіант емоційної відповіді Камброна залишилися як символ непокори й мужності перед невідворотньою поразкою на полі битви.

Вбитий окупантами український воїн менше за все думав про те, що його знімають на відео. І за ступенем емоційного впливу на світ точно не поступиться французькому генералу.

Він зустрів смерть з непоказною гідністю...

Під час бойових дій розстріл солдатів противника, яких узяли в полон на полі битви зі зброєю в руках - буденна справа. І на цьому відео все, як на війні - цигарка, останні слова приреченого на загибель, автоматна черга...

У притомної людини не виникне жодного роздратування, якщо турок у вирі емоцій вигукне: "Слава Туреччині!". Азербайджанець закричить щось про свою батьківщину. Так само зробить і фінн, і бразилець, і австралієць.

І будь-який окупант, навіть роз'ятрений боєм, емоціями та адреналіном, хіба буде дивуватися, коли вороги, захищаючи батьківщину, славлять її перед ворогом, за секунди до смерті?

"Слава Україні!" від розстріляного українського воїна на кілька секунд пришвидшили його смерть. Саме після них карателі вбили українця, відповідним чином прокоментувавши свої дії ( це добре можна розібрати на відео).

Наскільки ж промиті мізки треба мати, щоб так скаженіти від непоказної мужності приреченої на загибель людини, яка захищає свою батьківщину...

Наскільки брудні души і дикунська свідомість у ворога, який вважає, що славити Україну українцю перед смертю - образа особисто йому, загарбнику...

Два покоління мають війдійти у вічність, щоб країна, яка зазнала ворожого нападу, могла загоїти душевні рани. Це - загальноприйняте твердження науковців, що вивчають посттравматичний синдром націй після закінчення війни.

Нехай в онуків та правнуків вистачить розуму забути й примиритися.

Але хто з українців, що живуть зараз, мають очі і серце, колись забуде й пробачить росії неспровоковану агресію, тваринну лють і вбогий "рускій мір", який вони з тупою впертістю намагалися нав'язати Україні?

Віктор Борисов