...у війні з росією Україна вже майже 4 місяці - в слабкій позиції. Так, ЗСУ чинять запеклий опір. Але завадити варварським бомбардуванням наших міст та знищенню промислової, транспортної та житлової інфраструктури - не може.

Тут навіть не про ядерну зброю мова. Якби після ракетних обстрілів Кременчуцького НПЗ, які обвалили паливний ринок України, від нас гарантовано б прилетіло або на Куйбишевський НПЗ, або на Саратовський НПЗ - на росії б утрималися від подібних дій.

Коли б на руську ракету в багатоповерховий будинок в Одесі через 5 хвилин від нас полетіла "отвєтка" в багатоповерхівку в Санкт-Петербург - війна б миттєво увійшла в кожен дім країни-агресора.

Поки ж, розуміючи, що стрілянина "Калібрами" та "Іскандерами" по Україні безпечна, росіяни й далі вбиватимуть українців та нищитимуть наш промисловий потенціал. Якщо війна триватиме до кінця 2022 року - то доведеться починати таку відбудову України, які після вигнання нацистів в 1944-му.

У слабкій позицій Україна також відносно США, країн НАТО та ЄС. Так, 8 років Україна перебуває в стані війни. Але у вирогідність ТАКОЇ війни ніхто у вищому керівництві країни не вірив. Тому зараз фактично Україна тотально залежить від постачання зброї, снарядів, набоїв від країн НАТО. Бо своє закінчується, а налагодити військове виробництво в умовах, коли по кожній географічній точці країни може "прилетіти" - майже неможливо.

Дорікати нашій владі у безпечності до 24.02.? Нераціонально. Бо навіть якби з 2014 року Україна перевела економіку на військові рейки, мілітарні можливості економік України та росії незрівнянні. Миролюбна середня країна апріорі має поступитися у прямому військовому зіткненні з великою за розмірами та людськими ресурсами, агресивною ядерною державою. Вдалий та мужній опір ЗСУ - справжнє диво...

Щоб перестати бути жертвою для росії та поводитися на рівних з країнами Заходу Україні слід провести швидку роботу над помилками. Для цього слід усвідомити, що вижити, як самобутня культурна нація ми зможемо, коли усвідомимо:

- що життя на "кредитній голці" МВФ та провідних економік світу - шлях в нікуди, це гарантована втрата суверенітету, який нам пророкує московський Мєдвєд));

- безвідповідальність політичної та економічної еліти, яка зосереджена на своїх "конче-заспах", цілком терпима для країни, багатої природними та економічними ресурсами, в мирний час. В умовах відкритого й тривалого військового протистояння з росією таке паризитування згубне й призведе до зникнення України з політичної карти світу;

- стратегічна мета України на найближчі 10 років - створення власної ядерної зброї;

- першочергове завдання - гарантії безпеки від США та Великобританії відносно їхнього силового втручання у випадку агресії проти України;

- мілітаризації життя в Україні не уникнути...

Принизливо бути слабким. Геть погано бути залежним від сильних. Нам слід радикально й дуже швидко змінюватися, щоб залишитися Україною.

Геннадій Саприкін