Анатолій Хмільківський: в Черкаській ОДА свідомо працюють на знищення Черкаського аеропорту

Анатолій Хмільківський: в Черкаській ОДА свідомо працюють на знищення Черкаського аеропортуПівтора місяці. Стільки вистачило екс-кандидату в мери Черкас Анатолію Хмільківському, щоб зрозуміти всі нюанси співпраці з професіоналами з Донбасу, які «рулять» на Черкащині. 16 листопада 2011 року Хмільківського призначають виконуючим обов`язки директора КП «Аеропорт «Черкаси». А вже 6 січня після чергової наради в обласній адміністрації він кинув на стіл заяву про звільнення.
Черкаський аеропорт зупинився ще 1992 року. За цей час було кілька спроб відновити діяльність підприємства. Екс-мер Черкас Волошин віддав аеропорт в концесію. Безуспішно. Чинний мер Одарич впродовж трьох років безперервно обіцяв, що ось-ось і…Нарешті 2010 року за ініціативи Сергія Тулуба черкаський аеропорт повернули в комунальну власність обласної ради. І тепер замість «обіцяльника на завтра» Одарича ми бачимо такого ж «обіцялкіна» - голову Черкаської ОДА.
Чому ж не вийшло у Хмільківського?


- В якій іпостасі ми з Вами сьогодні спілкуємося?

- З 6 січня я вже не виконую обов`язки директора КП «Аеропорт Черкаси». Можна сказати, що я – приватна особа.

- Для багатьох Ваше призначення керівником аеропорту в Черкасах було несподіваним, бо раніше з авіацією Вас нічого не пов`язувало. Чому Ви погодилися працювати в галузі, яка вимагає серйозної базової підготовки?

- Для мене це так само було несподівано. З відповідним проханням до мене звернулися представники керівництва обласної ради. Ймовірно, в мені, перш за все, бачили ефективного управлінця. А розмова в облраді була простою. Черкаський аеропорт - в неналежному фінансово-господарському стані. Потрібно в стислі терміни відновити його роботу. Я поставив конкретні умови. Сказав, що при підтримці обласної влади готовий працювати. Заявив, що слід розставити всі крапки над «і» в питаннях фінансування, бо це – державне підприємство. Ми на приватному підприємстві знаємо, куди йти, де брати кредити та як залучати інвестиції. А для ефективної роботи державного підприємства потрібні фінансові гарантії з боку держави.

- Ви погодилися. Отже, Ваші умови було прийнято?

- В облраді запевнили, що адміністративна підтримка мені гарантована. Так, у мене немає профільної освіти, пов`язаної з авіацією. Але аеропорту, як і будь-якій іншій виробничій структурі, потрібен якісний менеджмент. Відповідний досвід у мене є. Саме тому в стислий термін було розроблено план відновлення черкаського аеропорту. Я привів з собою кваліфіковану команду, до складу якої увійшли успішні бізнесмени та грамотні юристи. Разом з працівниками підприємства ми створили, я так вважаю, ефективний колектив.

- Хто призначав Вас на посаду?

- Як відомо, черкаський аеропорт перейшов до комунальної власності обласної ради. Розпорядження про моє призначення виконуючим обов`язки директора підписав голова обласної ради Валерій Черняк. Перед цим у мене відбулася ознайомлювальна розмова з першим заступником голови ОДА Сергієм Рябцевим…

- Що зараз знаходиться на балансі Черкаського аеропорту? Скільки людей тут працює?

- Є приміщення аеровокзалу та злітно-посадкова смуга. Це все! А працює тут близько 50 осіб. Для ефективної роботи, вважаю, треба збільшити штатну чисельність до 90-100 осіб. Нагадаю, що в радянські часи тут працювало до 250 працівників.

- Ви пропрацювали в Черкаському аеропорті трохи більше, ніж півтора місяці. Чому подали заяву?

- Мене змусили це зробити серйозні непорозуміння з керівниками окремих структурних підрозділів обласної адміністрації, які відповідають за роботу КП «Аеропорт Черкаси».

- Можете сказати – з ким саме виникли ці непорозуміння?

- У першу чергу, з начальником управління промисловості та розвитку інфраструктури ОДА В’ячеславом Потапкіним. З ним ми розмовляємо різними мовами. Прийшовши в аеропорт, я запропонував концепцію розвитку підприємства, склав графіки виконання робіт, намалював підходи до розвитку та формування штатів, розписав, як зробити ефективною діяльність кожного з працівників. Однак ніякого відгуку в ОДА мої ініціативи не знайшли.

- Але Потапкін – це керівник середньої ланки. Непорозуміння з ним – неприємні. Але Ваше призначення погоджувалося на рівні голів ОДА та облради. Якщо є підтримка з їхнього боку, то конфлікти з начальником управління якось можна пережити…

- Я не зміг достукатись до губернатора. Жодного разу нам не вдалося навіть поспілкуватися по темі. Я брав участь у спільних нарадах, де мова йшла, зокрема, й про відновлення аеропорту. Висловитися мені не давали. Постійно звітувався Потапкін. Я наполягав на особистій розмові з Тулубом, хотів звернути увагу губернатора на те, як гальмується моя діяльність, як спотворюються в його очах чимало аспектів роботи аеропорту. Мені відмовили. До речі, під час нарад у Тулуба я відзначав для себе його значний адміністративний досвід. Це насправді керівник високого ґатунку. До вирішення будь-якої проблеми він підходить комплексно й глобально.

- Чому ж тоді цей потужний адміністратор не викроїв бодай півгодини на спілкування з Вами?

- Навколо нього утворилося таке ближнє коло, через яке важко пробитися…


- Мобільний номер Тулуба у Вас є? Зателефонуйте й домовтесь…

- Ні, мобільного номеру губернатора в мене немає. Розумію, що в нього багато справ. Сергій Борисович доручив аеропорт профільному управлінню (Потапкіну, - Пров.), а профільне управління, я так вважаю, не приділяє підприємству належної уваги…Губернатор декларує в ЗМІ про швидкі перетворення в Черкаському аеропорті, а насправді – через зволікання та саботаж підлеглих – тут і кіт не валявся! Губернаторські заяви слід підкріплювати не звітами на нарадах, а діями. Дій немає. Доходиш до певного кабінету в ОДА – і навколо тебе утворюється вакуум. У результаті інформація до Тулуба не надходить. Стиль роботи губернатора простий: він ставить завдання та вимагає в стислий термін його виконання. На прикладі аеропорту я не побачив бажання в підлеглих Сергія Борисовича бодай пальцем поворухнути, щоб зрушити цей віз з місця.

Анатолій Хмільківський: в Черкаській ОДА свідомо працюють на знищення Черкаського аеропорту- Чому все ж таки у Вас трапилися непорозуміння з обласною владою? Може, на Ваше місце зазіхає хтось інший…

- Мені важко навіть уявити, хто може зазіхати на таке місце… Йдучи туди, я усвідомлював, що підприємство фактично на колінах. Відсутні основні засоби. Значна заборгованість по зарплаті, по податковим платежам та платежам у Пенсійний фонд, недосконалі договори оренди…По багатьом договорам оренди ставка була заниженою. Орендовані площі використовувались не за призначенням. Штатний розклад недосконалий. Я почав роботу з чистого аркуша. Наполіг на повній інвентаризації основних фондів, на перевірці фінансово-господарської діяльності. Одразу звернувся до обласної ради з пропозицією створення комісії для проведення тотальної перевірки. Наприкінці грудня така комісія нарешті запрацювала.
Я створив концепцію розвитку аеропорту. Із залученням фахівців підприємства було створено покроковий графік відновлення роботи аеропорту та складено приблизний кошторис необхідних робіт. В ОДА мені дорікнули, що мій план – неефективний. Я відповів, що все зроблено з урахуванням вказівок, які мені було поставлено під час нарад в обласній адміністрації.

- Пригадаємо, що в лютому 2011 року голова ОДА Тулуб заявив – до 1 травня Черкаський аеропорт повинен запрацювати. Цього не сталося. Хоча Ви з`явилися на підприємстві через півроку, можете бодай приблизно сказати – що завадило тоді і що заважає зараз?

- Вважаю, що основна проблема – у відсутності ефективного виконання завдань, які губернатор ставить підлеглим. Які причини? Нікого не хочу звинувачувати і можу лише здогадуватись…Але я точно знаю, що Черкаський аеропорт – то режимний об`єкт. Мені кілька разів говорили: «Вам не потрібно так багато працівників. У вас завеликий штат, непомірний розмір зарплати…». На це я відповідав: «Добре, давайте переведемо аеропорт на режим якогось гольф-клубу та не будемо більше вважати його режимним». Існують інструкції по створенню умов для належного функціонування аеропорту. Та сама система освітлення високої інтенсивності, яку ніяк не можуть придбати. Ця система коштує понад 10 мільйонів гривень (з урахуванням установки уздовж злітно-посадкової смуги). Для її придбання треба провести тендер. Я запитую – а як ви його збираєтеся проводити, коли на це не виділено кошти? Губернатор заявляє, що кошти виділено, а ми їх не бачимо!? Я пропоную зібратися усім і вирішити, що слід робити для проведення тендеру. Якщо не встановлять систему освітлення, то щоб ми на рівні області не декларували, у Черкасах і надалі не сідатимуть літаки.

- У грудні в інтерв`ю «Комсомольській правді» посол Ізраїлю заявляв про ймовірність інвестицій на відновлення роботи Черкаського аеропорту…

- Губернатор провів кілька нарад, на яких акцентував увагу, що ізраїльська сторона – це стратегічний інвестор для Черкащини. І для цього інвестора слід створити всі належні умови. Зокрема, вирішити питання з охороною аеропорту, яка сьогодні "шкутильгає" на обидві ноги. Треба «залатати» тріщини у ЗПС, щоб без проблем приймати літаки…
Поки що виходить так: губернатор заявляє про стратегічного інвестора - Ізраїль. Пан Посол через ЗМІ підтверджує намір інвестувати в Черкаську область. А на виконавчому рівні в обласній адміністрації – повний саботаж. І станеться так, що Ізраїль махне на Черкаси рукою, а Бориспільський та Одеський аеропорти як приймали паломників, так і прийматимуть. На останній нараді в обласній адміністрації я сказав, що тільки за два тижні обслуговування хасидів Черкаський аеропорт матиме мінімум 10 мільйонів гривень. А це – відрахування до бюджету. Якщо ми зараз не створимо для хасидів належних умов, вони й надалі літатимуть через Бориспіль. Судячи з усього, в Черкаській ОДА лобі Бориспільського аеропорту сильніше, ніж Черкаського. Бо за деклараціями губернатора немає дій.

- Протягом останніх місяців голова Черкаської ОДА виношував ідею створення на базі Черкаського аеропорту потужного логістичного центру…

- Я знаю про те, що логістичний напрямок треба було відпрацювати. Але переді мною таких завдань ніхто не ставив.

- Що Вами було зроблено за півтора місяці?

- Спочатку проаналізували ефективність роботи кожного працівника. Мені натякали, що тут працює забагато людей, потрібні звільнення. Я наполіг на тому, щоб цього не робилося. В аеропорту працюють унікальні фахівці, яких за жодних умов не можна втрачати. Була відпрацьована нова структура. Деяким керівникам довелося погодитись на перехід на іншу роботу, з іншими умовами оплати. Створили робочий графік, в результаті чого 50 працівників почали працювати з ранку до вечора. Ми вийшли на оптимізацію зарплати до 106 тисяч гривень на місяць. Я переконав колектив, що в умовах кризової ситуації на підприємстві варто піти на зменшення фонду зарплати для всіх, з директором включно. Це слід було зробити, щоб область не вважала нас дармоїдами. Було налагоджено систему роботи з орендаторами. Нам почали повертати заборгованість по орендній платі. Ми здійснили реструктуризацію боргів по податковій, Пенсійному фонду та центру зайнятості. Вирішили проблему з «Черкасиобленерго»: за борги нас хотіли від`єднати від електроенергії. Перевірили всі договори по оренді. З`ясувалося, що більшість з них – економічно необґрунтовані. Аеропорт щомісяця недотримував по договорам оренди близько 50-60 тисяч гривень.

- Все одно – Ви говорити про ситуацію, яка, напевне, є на кожному другому проблемному підприємстві. Але від Вашого призначення пройшло тільки півтора місяці – і Ви подаєте заяву. Може, комусь з орендаторів «прищемили хвоста»…

- Усі мої пропозиції по виведенню підприємства з економічної ями отримали тільки необґрунтовану критику. Я кажу в ОДА: добре, мої пропозиції вам не до вподоби…Що в них не так? Підкажіть! Відповіді немає. Потапкін висловив заперечення по штатному розкладу. Я йому – надайте мені свої пропозиції, як профільне управління. Мовчать три тижні. Взагалі ніякої відповіді! Керують з кабінету – зроби те, те і те. Мені лише ставлять завдання і – ніякої допомоги. На останній нараді в ОДА сказав Потапкіну: «В`ячеславе Ігоревичу, не треба сидіти в кабінеті. Поїдьте, подивіться, що робиться на підприємстві, і що вже зроблено. Ви займаєтесь дистанційним керуванням, жодного разу не приїхали в аеропорт, і всю інформацію отримуєте лише від мене в кабінеті…Профільне управління має брати участь у налагодженні роботи. А ви – даєте вказівки, самоусуваєтесь від будь-якої участі, а потім - йдете на наради до Рябцева ( 1-й заступник голови Черкаської ОДА, - Пров.) і - критикуєте. Дуже зручна позиція.

- Хтось з керівництва області за час вашої роботи побував в аеропорті?

- Був перший заступник голови обласної ради Анатолій Рибак. Після його приїзду всі управління та відділи в області «заворушилися». Але ж ворушитися треба постійно, а не на кілька днів після візиту керівника. Коли ви прагнете відновлення аеропорту, який лежить вже 19-й рік, то не одному ж мені слід бігати з висунутим язиком? А мені натякають: треба, щоб не ти в області кошти просив, а сам їх приносив.

- Що це означає?

- Для мене це абсолютно незрозуміло! Як можна приносити кошти з державного підприємства? Залучати кошти – так. Але після того, як в аеропорті будуть створені технічні умови для залучення. Ми маємо на підприємстві ліцензійний склад, прикордонну й митні служби. У нас є всі можливості для розвантаження транспортних літаків. Мені вдалося домовитись з потенційними інвесторами з Китаю. Вони були готові саджати в Черкасах свої літаки. Де ж кошти на систему освітлення? З першого дня роботи я звернувся до обласної влади з проханням надати нам дозвіл на збільшення орендних площ. Пропозиція була відхилена, бо… «Ми збираємось встановлювати систему освітлення». Яке відношення має система освітлення до орендних майданчиків, за рахунок яких виживає підприємство? У нас є такий орендатор, який використовує майданчик площею понад 2 тисячі квадратних метрів. Сплачує за це 500 (??) гривень. Я залучив на цю площу орендаря, який був готовий платити 10 тисяч гривень. Ні, не можна! І коштів на систему освітлення не виділяють, і здавати площі в оренду за обгрунтованою ціною – не дають. Абсурд! І без пояснень не затверджують жодного наданого мною документу – від концепції до штатного розкладу. Можна в таких умовах працювати?

- Однак може Ви таки погарячкували? Повернеться Тулуб з відпустки, добийтеся прийому. Хіба він ворог сам собі?

- Ні, емоцій немає. Моє рішення продумане. Я вважаю нижче своєї гідності терпіти огульне шельмування. Губернатор пропонує підлеглим план дій. А нижче – в органах адміністративного виконання – відкритий саботаж. І ці натяки, що я десь не доніс кошти... А де їх взяти – то вже не їх проблеми. Після того, як я подав заяву, то зібрав колектив. Запропонував призначити виконуючим обов`язки директора замість себе Миколу Сидоренка. Він працював технічним директором підприємства. Чудовий фахівець. Не хочеться, щоб прийшов якийсь "варяг", який «поховає» підприємство. До речі, разом зі мною заяви про звільнення подала вся команда. Бути заручниками непослідовних й нелогічних дій Черкаської ОДА ні мені, ні моїм однодумцям не хочеться.
Повірте, як черкащанину, мені боляче, що аеропорт 19 років порожній… Можливості ефективно працювати на цій посаді я позбавлений. Навіщо лишатись? Призначте на цю посаду кого завгодно – нічого не зміниться. В оточенні Тулуба немає розуміння, що тільки при злагоджених діях усіх служб його можна відновити. Поки що, я вважаю, в ОДА свідомо працюють на знищення підприємства.
10.01.2012 16:00

Автор: Геннадій Саприкін
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter