Сільський голова Хацьок: Про опір владі в інтересах громади

Сільський голова Хацьок: Про опір владі в інтересах громади На своїй сторінці у соцмережі «Фейсбук» сільський голова Хацьок (Черкаський район), колишній головний редактор газети «Місто» Ігор Чекаленко оприлюднив свій виступ під час проведення медіа-школи «Висвітлення сільського життя у ЗМІ», організованого– Ресурсним центро АНГО (м. Черкаси) та Національній спілці журналістів України.

Неудачі та успіхи людей і країн починаються із життєвої позиції кожного громадянина. І щоб навести лад у нашому спільному домі, варто позбутися хаосу в мізках і навести елементарний порядок у думках. Це стосується всіх сфер життєдіяльності, в тім числі, такої важливої, як функціонування місцевого самоврядування.
Очевидно, що рівень місцевого самоврядування залежить від здатності самофінансування. Без достатніх матеріальних ресурсів неможливо ні дитячі садочки утримувати, ні дороги ремонтувати, ні сміття вивозити… Але правда і в іншому: матеріальний світ напряму залежить від змісту, моральності, сили думки. Наведу деякі приклади. Нещодавно, за умов дефіциту місцевих бюджетів, чиновники обласного рівня запропонували сільським та районним радам зарезервувати тридцять відсотків бюджетів розвитку «для підготовки інфраструктурних об’єктів до відзначення 200-річчя з Дня народження Т.Г. Шевченка». В Черкаській райдержадміністрації відразу розпочалися співбесіди із сільськими головами та бухгалтерами сільських рад і запрошених наполегливо переконували у необхідності виділення коштів на потреби, які буде визначати районне та обласне керівництво. Проте, частина сільських голів (в тім числі і автор цих рядків) нагадали про розбазарювання коштів «Золотої підкови» (про збудовані раніше причали та гелікоптерні майданчики…), заявили про доцільність ремонту пам’ятників Кобзарю, освітлення та благоустрою вулиць Шевченка у своїх населених пунктах, озвучили власну позицію в засобах масової інформації, прийняли відповідні рішення сесій. В результаті, із райдержадміністрації до сільських рад надійшов лист із такими словами «…будь-які звернення щодо збору коштів… не є дійсними. В разі надходження інформації щодо збору коштів просимо негайно повідомляти правоохоронні органи та райдержадміністрацію». Як на мене, вищевикладене доводить не лише те, що у нас ще є демократія і свобода слова: ми отримали яскравий взірець того, як чітко сформована та поширена думка стає матеріальною силою, що уже втілюється у конкретний благоустрій населених пунктів.
Ще один приклад. Аналіз використання земель в межах села Хацьки та адміністративних межах сільської ради виявив земельні ділянки, які використовувалися без укладення договорів оренди, а відтак, і без відповідних відрахувань до бюджету. Думка про необхідність узаконення землекористування була донесена до членів виконкому і депутатів, до землекористувачів та службовців Черкаської РДА і Держкомзему… Як наслідок, попри певний супротив, було укладено низку договорів про відшкодування плати за землю, до бюджету надійшли кошти, і стала можливою не лише заздалегідь запланована добудова харчоблоку ДНЗ «Берізка», а й монтаж кількох кілометрів вуличного освітлення, встановлення нових вікон і дверей у будинку культури…
Проте, багато земельних проблем залишаються відкритими. Можна без перебільшення сказати, що сфера земельних відносин є надзвичайно забюрократизованою, тут панує цілковитий хаос і питання вирішуються роками.
Переконливо засвідчує сказане земельна історія ТОВ «Нікопольська зернова компанія». Придбавши майновий комплекс Білозірської реалбази хлібопродуктів ще в 2010 році, нові власники до цього часу не узаконили землекористування. Впродовж більше ніж двох років вони зверталися і до Черкаської РДА, і до Черкаської ОДА з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без якого неможливі подальші кроки по вирішенню існуючої проблеми. Та створена при ОДА комісія з визначення доцільності розміщення об’єктів на території області, котра і має надати такий дозвіл для розміщеного за межами села промислового об’єкта, продемонструвала повну недієздатність. Як сільський голова, за допомогою в узаконенні землекористування я також звертався і до РДА, і до структур Держкомзему, і до ОДА, і до прокуратури… Майже два роки звернення ігнорувалися. Управлінська імпотенція, свідомий саботаж державої політики чи прагнення певних чиновників нажитися на навмисному зволіканні із розглядом питання? Яка б із цих причин не мала місце, її необхідно було ліквідувати, адже втрати бюджету від неукладання договору оренди складали більше ста тисяч гривень за рік. А ще в чергу на розгляд заяв до згаданої комісії стали ТОВ «Інфо Кар» та ЗАТ «Мало-Бузуківський гранітний кар’єр», що також прагнули узаконення землекористування в адмінмежах нашої сільської ради. Лише після листа до Міністерства аграрної політики та колективного візиту всіх зацікавлених у вирішенні проблеми осіб до Черкаської обласної ради та ОДА з жорсткою вимогою припинити беззаконня, після обіцянки провести прес-конференцію, роботу згаданої комісії було розблоковано. Здається, лише тоді, коли достатня кількість людей ознайомилися із описаним безладом і щиро обурилися та забажали наведення порядку, коли значна частина причетних до вирішення питань законності та землі службовців згадала про совість та вищий суд, кількість, як говориться, переросла у якість. Втім, альтернативи цьому не існувало: комісія зобов’язана працювати, або її необхідно ліквідувати та передати певні повноваження на рівень районів. Вірна, моральна та сильна думка багатьох людей і в даному випадку стала матеріальою силою, що незабаром дозволить і будинок культури відремонтувати, і освітлення та благоустрій вулиць провести, і обдаровану молодь підтримати…
Навіть коли з’являються документи, які можуть створювати перешкоди для вирішення багатьох питань громад, не слід панікувати. Іноді достатньо залучити незалежних фахівців і здоровий глузд візьме гору. Так трапилося і після набуття чинності положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно яких відведення та зміна цільового призначення земельних ділянок для містобудівних потреб у разі відсутності містобудівної документації заборонялася. Якби вдалося заборонити видавати дозволи на проектування об`єктів будівництва та виділяти для того земельні ділянки при відсутності генплану та розробленого на його основі плану зонування територій (виготовлення нового генплану навіть для середнього села коштує сотні тисяч і відшукати такі кошти для більшості громад практично неможливо), це дійсно б заморозило інвестиційну діяльність, поповнення місцевих бюджетів та створення робочих місць. Але вдалося знайти ефективний захист від такої загрози: місцеві ради почали приймати рішення про визнання чинними старих генпланів, розроблених ще у 60 – 70 роки минулого століття.
Говорячи про біди місцевого самоврядування, неможливо залишити поза увагою проблему доріг, чи того, що від них залишилося. Судіть самі, в ціні кожного літру бензину закладено так званий «дорожний збір». Кошти збираються та акумулюються в державному бюджеті.., а розбиті дороги стають горем для водіїв та перехожих тут, на місцях. Отримати субвенцію на ремонт доріг досить проблематично. Коли ж вона і надходить, то вже розпочинаються осінні дощі або зимові снігопади. Змінити ситуацію, на мій погляд, може припинення централізованого перерозподілу коштів, розширення податкової бази місцевих бюджетів…
Здається, все більша кількість наших співвітчизників усвідомлює важливість реформування місцевого самоврядування та створення умов для більшої фінансової самостійності територіальних громад та регіонів. Адже жорстко підконтрольне структурам виконавчої влади казначейство повсякчас обмежує фінансову самостійність органів місцевого самоврядування. Так, навіть коли на рахунках у них є кошти, їх використання всіляко блокується, іноді місяцями. Це стало проблемою державного рівня та свідчить про глибоку фінансову кризу. І одним із механізмів її вирішення є така реформа, коли органам казначейства буде законодавчо заборонено перешкоджати використанню коштів, які є на рахунках місцевих бюджетів.
Ще одним кроком справжньої, а не бутафорської реформи має стати заміна державних адміністрацій компактними виконавчими комітетами при радах усіх рівнів. Річ у тому, що державні адміністрації у їх нинішньому вигляді стають гальмом для розвитку самоврядування. Зазвичай, ніякої допомоги від них отримати неможливо. Натомість, продукується величезна кількість різноманітних листів, доручень та звітів, під час виборів ними організовується незаконна підтримка певних кандидатів та партій, підкуп виборців, а в міжвиборчий період – проводяться шоу на зразок недавнього «антифашистського» мітингу. До того ж, сучасні адміністрації надзвичайно громіздкі та потребують серйозних затрат на своє утримання.
Неефективна влада, в кінцевому результаті, знищує сама себе. Тому вкрай необхідно публічно, відкрито говорити про недоліки. В тім числі, в такій важливій ніші суспільного життя, як робота правоохоронної системи. Ситуація критична, коли і в невеликому селі Хацьки за два-три роки здійснено пограбування мадамбулаторії і магазину, було вкрадено перила із мосту через Тясмин, розгромлено сільську раду і здійснено розбійний напад на приватну оселю… Про результати розслідування більшості вчинених злочинів інформація відсутня. Навіть коли до міліції надходили заяви від громадян щодо всім відомого правопорушника, який час від часу бив людей (то кулаком, то пляшкою, то бітою), правоохоронці впродовж тривалого часу не могли притягнути злочинця до відповідальності…
Та в суспільстві є ще не пізнані механізми самозахисту. Нині згаданий молодий чоловік тяжко захворів. Переконаний, що ті працівники органів внутрішніх справ, які не бажають, чи не здатні ефективно працювати, невідворотно отримають так званий психологічний бумеранг і, при кращому для них розкладі, позбудуться своїх посад.
Вочевидь, психологічні, енерго-інформаційні процеси часто мають місце і в тих випадках, коли із керівних крісел йдуть ще донедавно самовпевнені служаки, як це було з двома останніми головами Черкаської РДА.
Втім, не варто забувати про те, що в кожної людини, як говорили мудреці, на одному плечі сидить янгол, а на іншому - диявол, які борються за нашу душу. Відтак, домагатися позитивних зрушень краще без ненависті, борючись не лише «проти», а й «за», намагаючись продукувати образи кращого майбутнього, створювати навколо себе простір правди і справедливості, умови, коли в боротьбі за душу перемагатиме добро. Кількісь свідомих громадян збільшуватиметься і невідворотно переросте в кращу якість місцевого самоврядування і владних інституцій всієї держави. При цьому, послідовність перемін на краще очевидна: зміни себе – зміниться оточення, зміниться країна.
Але для цього потрібно серйозно попрацювати над об’єднанням зусиль небайдужих інтелектуалів, представників засобів масової інформації, громадськості та влади, щоб покликані змінити життя на краще ідеї та образи оформились у зрозумілі слова, знайшли достатньо каналів комунікації, спонукали громадян і владу до моральних дій.
29.05.2013 14:20
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter