Відлучений від корита Радуцький перестав упізнавати Одарича

Відлучений від корита Радуцький перестав упізнавати Одарича— Позитивними для Черкас були 2006-2010 роки. Почали краще освітлювати вулиці. Парки, сквери стали комфортніші й безпечніші для відпочинку. Люди мають гарячу воду. Зроблено багато для дитячого дозвілля. Із 2010-го я не впізнаю мера Сергія Одарича. Таке враження, що він не збирається балотуватися на наступну каденцію, — каже 42-річний Олександр Радуцький, керівник черкаського комунального підприємства "Дирекція парків".
Зустрічаємося в кафе "Місада". Олександр Романович замовляє чай. Печиво перекладає на іншу тарілку.
— Це віддам вам, бо пощуся. Минулий рік пропустив, а перед цим два роки постився, — додає.
Олександр Радуцький довго був соратником мера Черкас Сергія Одарича. Належав до депутатської групи Партії вільних демократів. Перший конфлікт між ними стався 2010-го. Тоді Радуцький відмовився надати земельну ділянку для будівництва ресторану в одному з міських парків. У листопаді 2012-го він вийшов з депутатської групи. 18 березня цього року на прес-конференції керівників опозиції області Радуцький повідомив, що він в опозиції до мера міста.
Чому ви почали критикувати роботу голови Черкас?
— Він почав руйнувати комунальну сферу міста. Все виводиться на приватні структури. У "Міськсвітлі", де на балансі всі електромережі, лишилися тільки директор і бухгалтер. А було потужне підприємство. Роботи по дорогах, що могло б виконувати комунальне підприємство "Челуаш", виконує приватна фірма. Цього року тендер по прибиранню доріг виграла фірма, що не має своєї техніки й бере її в нашому "Челуаш". Зараз не можна допустити об'єднання "Теплокомуненерго" й "Водоканалу", якого так прагне мер. Це два серйозні підприємства, що платять податки і самі себе фінансують. Тут тільки одна мотивація — довести до банкрутства, щоб потім приватизувати та заробляти гроші.
Транспортна реформа і проект "Доступне житло" провалилися. Яка причина?
— Мер не має на меті довести обіцяне до кінця. Гроші на доступне житло виділили, але будинки стоять недобудовані. На початку собівартість помешкання була 250 доларів за квадратний метр, а зараз вона вже 500 доларів. Торік доводили, що проведемо транспортну реформу в місті. Запросили спеціалістів із Львівської політехніки, проплатили проект і на цьому все зупинилося. Єдине, що закуповують, — світлофори, але не зрозуміло де вони повинні стояти. Складається враження, що все робиться для піару.
Як оцінюєте бюджетну політику?
— Міський голова все звів до того, щоб повністю контролювати грошовий потік у Черкасах за рахунок того, що бюджетом розвитку розпоряджається департамент містобудування та архітектури. Найгірше те, що гроші виводяться з Черкас. Дороги, наприклад, ремонтує харківська фірма. Гроші витрачаються нераціонально: 2 мільйони на Льодовий палац, 10 — на світлофори, які зараз не потрібні, 17 мільйонів на реконструкцію Хрещатика, до 3 мільйонів на освітлення вже освітлених вулиць. І маємо близько 30 мільйонів. За ці гроші можна в усіх школах встановити склопакети. Є проекти, які не мають проектно-кошторисної документації, а під них уже закладають гроші.
Чому тоді в Одарича найвищий рейтинг?
— Тримається на тому косметичному ремонті у 2006-2010 роках.
Назвіть три найбільші проблеми обласного центру. Як вирішили б їх?
— Відсутність своїх очисних споруд, переповнене сміттєзвалище і мер. З мером може вирішити громада. Стосовно очисних споруд, то їх треба будувати. От цього року "Азоту" ми повинні заплатити 26 мільйонів за очисні споруди, торік сплатили 13. З ямковим ремонтом дороги люди могли б перетерпіти. Слід пояснити, що очисні важливіші, бо якщо не збудуємо, то через кілька років ціна на водопостачання суттєво збільшиться. На це треба близько 200 мільйонів. Можна домовитися з ЄБРР про кредит. Зі сміттєзвалищем аналогічна ситуація.
Меру найперше треба думати про людей. Не обманювати. Виходити й чесно казати: "От давайте три роки посидимо без гарячої води, але зробимо ідеальні дороги". І люди погодяться. Або сказати: давайте зекономимо на світлі, будемо погодинно вимикати, але купимо новий парк тролейбусів.
Претендуватимете на посаду міського голови?
— Так. Хотів би довести до кінця транспортну реформу в тому форматі, у якому вона вже зроблена й лежить на поличці, пилом вкривається. Додати електронні квитки — і все запрацює. На прикладі підприємства, що очолюю, показав, як можна навести лад. Коли прийшов на підприємство, то воно заробляло за рік 100 тисяч гривень. Зараз — близько 1 мільйона 600 тисяч.
Три роки не був у відпустці
Олександр Радуцький три роки не був у відпустці. 2012-го брав відпустку за свій рахунок, коли балотувався в народні депутати округу №195. Набрав 2500 голосів. Вважає, що це було тренування перед виборами мера.
Має колекцію з дев'яти годинників. Найдорожчий — "Фредерік Констант", купив у Відні за 600 євро.
— Любов до годинників — це любов до точності. Ще батько привчив. Якщо я запізнювався додому на 5 хвилин — наказував: бив ременем, не розмовляв зі мною. Зараз я ніколи не запізнююся, можу прийти раніше. Годинники купую, коли виїжджаю за кордон, а так як останні три роки ніде не бував, то нічого й не купував, — каже Олександр Радуцький.
Під час служби у Прикордонних військах вивчився на кухаря четвертого розряду. Вдома готує на свята. Останнє, що робив, — запікав качку на Різдво. Фірмова страва — макарони по-флотськи. Одружений із 34-річною Наталею. Вона директор фірми з продажу сантехніки. Мають трьох дітей: 14-річну Даяну, 6-річного Германа, 8-місячного Івана.

Інна Іщук
gazeta.ua
01.04.2013 11:35
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter