Депутат Черкаської міської ради Сергій Кудактін прокоментував, чому виступив проти пропозиції компанії OAK Utility Solutions and Development, який збиралася будувати у Черкасах сміттєпереробний завод. А сама договір, який на останній сесії пропонували депутатам на затвердження, Сергій Кудактін називає «фільчиною грамотою».

- Ніякого закордонного інвестора немає! – повідомляє депутат. - Є українське ТОВ «ЕКО-БАІК», яке було зареєстроване місяць тому (!) із статутним капіталом 2 тисячі гривень(!). Саме з цією фірмою, а не якимось іноземним інвестором, нам пропонували укласти договір. Викликає підозру і підхід до «просування» цього проекту. Жодної презентації, жодного обговорення, жодних розрахунків. НІЧОГО! Про проект рішення з так званим інвестором перший раз ми почули на сесії в четвер 4 грудня «з голосу». Проект не пройшов і його відправили на доопрацювання. Так званий «доопрацьований» проект з’явився в понеділок 8 грудня, а вже 9 грудня його знову намагалися «протягти» через сесію. Тобто депутати не мали навіть дня, щоб досконало вивчити проект рішення. Вперше за свій депутатський досвід я бачу, щоб такий серйозний проект так пропихали!

Тепер щодо самого договору. Так званий інвестиційний договір на 80 млн. євро складається всього лише з трьох сторінок. Навіть для того, щоб взяти чайник в кредит, доводиться підписувати чималий договір, у якому детально та чітко прописані права та обов’язки обох сторін А тут завод за 80 млн. євро і тільки три сторінки!

Далі щодо змісту договору. Я повністю підтримую думку, що інвестор має отримувати певні гарантії від міста. Але у будь-якому випадку ці гарантії, а разом з ними і несення відповідальності, повинні бути взаємними та рівнозначними. Однак цього не можна сказати про договір, який нам пропонували. Так, відповідно до цього договору, міськрада мала взяти на себе зобов’язання по виділенню 10 гектарів землі та відшкодуванню вартості робіт з технічно-економічного обґрунтування (ТЕО), якщо це ТЕО не буде затверджено міською владою. Ось тут і розпочинається найцікавіше. Приблизну вартість робіт з ТЕО «інвестор» оцінює в 300 тисяч євро (тобто майже 7 млн. грн.). Жодної конкретики щодо показників ТЕО в договорі немає. Тобто може скластися ситуація, коли «фірма-інвестор» (яка була зареєстрована місяць тому і має статутний капітал 2 тис. грн.) спеціально закладе в ТЕО некоректні показники, і ми фізично не зможемо їх затвердити. І все – місто винне 7 млн. грн! Цікаво й те, що згідно з цим договором, вартість ТЕО повинна бути підтверджена «відповідними документами». Тобто не треба ніяких експертиз вартості, достатньо простого договору між якимось двома «фірмочками».

Та навіть якщо ми затвердимо ТЕО та виділимо інвестору 10 гектарів землі, то в замін не отримуємо від іншої сторони жодних гарантій! Тобто ми виділяємо землю, а вже через день-два фірма може відмовитись від будівництва заводу, а Черкаси не матимуть важелів впливу та не зможуть притягти забудовника до відповідальності. Відтак і заводу може не бути, а разом з ним і 10 гектарів землі. І за цю «фільчину грамоту» нам пропонували голосувати?

Не можна не згадати і про зауваження до цього договору юридичним відділом міськвиконкому. Деякі депутати назвали їх замовними та такими, що виникли за 5 хвилин до сесії . Так хочу нагадати, що і сам проект рішення про договір депутатам теж був розданий за 5 хвилин до сесії, а разом з ним і зауваження юридичного відділу. А все тому, що у відділ з питань роботи ради проект був наданий в понеділок, за півдня до сесії.

Від Провінції: нгадаємо, що на сесії міськради депутат Кудактін не озвучив жодного аргументу з вищеперерахованих, обмежившись пропозицією провести широке громадське обговорення (відео тут).