Льотчик-випробувач Лукіянчук: Наші літаки й вертольоти в зоні АТО збивають через нехлюйство Міноборони

Льотчик-випробувач Лукіянчук: Наші літаки й вертольоти в зоні АТО збивають через нехлюйство Міноборони Полковник ЗС України, старший льотчик-випробувач Віктор Лукіянчук стверджує, що багатьох смертей наших вояків в антитерористичній операції можна було уникнути, якби на літаки і вертольоти вчасно встановили спеціальні захисні системи, який він особисто перед тим випробовував. Проте закуплене обладнання лежить на складах Міністерства оборони та ремонтних заводів до часу запланованих на осінь льотних випробувань.

Віктор Лукіянчук був змушений особисто звертатися до Міністерства оборони з вимогою встановити системи захисту (спеціальне обладнання, яке не дозволяє самонаводитися на літак або вертоліт боєголовкам ПЗРК) і наштовхнувся на бюрократичну тяганину та повне нерозуміння співробітниками Генштабу нинішньої ситуації в Україні і необхідності термінового прийняття рішення.

- Мої службові обов’язки – це випробовувати нові системи, модернізовані вертольоти. Я знаю, які захисні системи мали б надійти на оснащення Збройних сил України, оскільки сам особисто випробовував їх упродовж останніх десяти років, - розповідає Віктор Лукіянчук. – Я був упевнений, що захисні системи вже стоять на тих літаках і вертольотах, які перебувають у зоні бойових дій.

Полковник Лукіянчук особисто випробовував подібні системи у Феодосії до анексії Криму, після чого були винесені позитивні результати, затверджені відповідні акти. Натомість захист так і не був встановлений на літаки і вертольоти , які відправляють у зону АТО.

- Тактика застосування авіації вимагає, аби кожний військовий вантажний літак супроводжували вертольоти із захисними системами. Проте, оскільки вертольоти і самі незахищені, то керівництво АТО навіть і не планує прикриття літаків вертольотами. Фактично Міноборони знало, що посилає незахищений літак у зону бойових дій, як то було з Іл-76. Те саме трапилося і з транспортно-десантним вертольотом МІ-8, весь екіпаж якого на чолі з моїм другом Сергієм Бульдовичем загинув, - наголошує Віктор Лукіянчук.

Смерть друга змусила полковника ще в кінці травня діяти рішуче. Разом із товаришем по службі підполковником Юрієм Проданюком вирішили особисто поїхати до Генерального штабу та Міноборони з вимогою негайно встановити необхідні засоби захисту на літальні апарати. І саме тут наштовхнулися на повне нерозуміння військовими чиновниками ситуації в країні.

- За статутом ми повинні були звертатися спочатку до свого безпосереднього керівництва, він – вище, потім ще вище і аж до самого Міністра оборони. Проте ми розуміли, що час іде на години, люди гинуть, потрібно діяти інакше, - розповідає полковник. – Тому пішли напряму до Міністра оборони. Довго його чекали, майже 10 годин. Того дня його саме заслуховували на Верховній Раді з питання загибелі військовослужбовців на Сході. Далі він брав участь у засіданні Кабміну, яке тривало до 19-ої години. Весь цей час ми його чекали, ходили по Генеральному штабу, по Міністерству оборони в тих межах, де дозволяла перебувати наша перепустка. І що мене вразило – ніде, в жодному кабінеті я не почув слова «АТО», «бойові дії», «смерть», «вертольоти», «системи захисту». Всюди тривало повсякденне життя: якісь папірці, шурхіт кроків по коридору, дуже багато військових високих чинів входили в кабінети, виходили із них, сиділи в курилці, і враження таке, наче в країні все спокійно, ніякої війни немає.


Лише пізно ввечері Міністр приділив офіцерам увагу та відразу ж відрекомендував начальнику Генштабу. Після пояснення суті справи замість вирішувати питання захисту військових в зоні АТО, щодо офіцерів Лукіянчука та Проданюка почали службове розслідування (Чому? Хто дозволив? Чи не дезертири? Чому не за Статутом звернулися?– ред.).

- Що показово – начальник Генштабу не був у курсі якогось там захисту для літальних апаратів, - продовжує Лукіянчук, - лише після телефонних дзвінків він сам дізнався, що кілька систем захисту є, лежать на складах, чекають осінніх випробувань. І це в час збройного протистояння на Сході!

Далі офіцерам почали пояснювати: є складності у проведенні тендеру, виділенні часу на випробування, існують відхилення від плану дослідних випробувань тощо.


- Ми запропонували, як варіант, уже зараз встановити обладнання, яке лежить оплачене, а паралельно проводити тендери та інші законодавчі процедури.


У Генштабі начебто погодились, але питання так і не зсунулося з мертвої точки. Лише звернення до ЗМІ, антикорупційного комітету та Тетяни Чорновол особисто, а також виступи на народних віче в Умані (15-го та 22-го червня), хоч якось зарадило вирішенню справи. Після втручання громадськості необхідні документи таки підписали.


Нині Віктор Лукіянчук разом з іншими офіцерами-випробувачами Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України перебувають в зоні АТО, проводять випробування з метою швидшого встановлення система захисту на літальні апарати, що використовуються для ведення бойових дій.


Офіцер переконаний, що саме бюрократизм і безвідповідальність у вищому керівництві Міноборони призвели до численних жертв серед українських воїнів, зокрема на сумлінні цих керівників літаки та вертольоти, що були підірвані терористами.


Юлія Красновид, Софія Кримовська 04744.info
30.06.2014 12:50
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter