Імперія завдає удар у відповіль…Від імені офіційної черкаської опозиції, яку скопом звинуватив у роботі на Тулуба неофіт-свободівець Микола Булатецький, відповів член президії Черкаської обласної народної ради активість Петро Чернявський. Він звинуватив у співпраці з Тулубом самого Булатецького...Шкода Героя! У Черкасах тепер, щоб дошкульніше зачепити людину, звинувачують у співпраці з Тулубом.

«Ситуація навколо Миколи Булатецького є вкрай дестабілізуючим фактором в нашій спільній боротьбі проти антинародного режиму в Україні, — пише Чернявський. - Після очевидної здачі виборів, Булатецький зрозумів що в черговий раз бути підтриманим опозицією він вже немає жодного шансу. Тому він вирішив, що треба використати майдан для власної гри та власного піару. Його мета і дії є абсолютно прогнозовані і не є несподіванкою для тих, хто добре знав Миколу Івановича.
Булатецький за домовленістю з Тулубом Петро Чернявський(саме за домовленістю) свідомо здав вибори і сьогодні його розкольницьким діям Тулуб продовжує аплодувати. Люди мають прозріти — хто насправді є Булатецький і кому вигідна його опозиційність до опозиції. Саме тому ми вважаємо за необхідне проінформувати людей більш детально про те, що спричинило виникнення такої ситуації. Сьогодні вже стало зрозумілим, що Булатецький і не збирався вигравати вибори. Між погрозами: «все одно рахуємо ми, тому однозначно програєш та ще й посадимо» і пропозицією, що «ми розіграємо спектакль — ніби ти дійсно боровся та ще й заробиш на цьому» людина не завжди вибирає перший варіант. Тому він публічно заявляв , що посилає геть пропозиції влади, а насправді вів тривалі переговори з Табаловим в самому дорогому ресторані Києва ( відео викладено в соцмережах). Журналістами зафіксований ще один контакт, коли вночі від його офісу від’їжджав білий джип, схожий на авто Поплавського. Під кінець дня голосування Булатецький підняв ґвалт, що йому заблокували виїзд з офісу. Але, як свідчать нардепи, даїшників можна було просто обійти, сісти в іншу машину і поїхати по дільницях. Але Булатецький зробив з себе «жертву», відізвав всіх своїх спостерігачів і членів комісій і навіть заявив, що не буде позиватись до суду чим свідомо здав вибори всупереч наполяганням опозиції боротись до кінця. Цей проступок ніяк не відповідає образу «вічного революціонера» а є фактом зради своєї команди і своїх виборців. Отже попри заяви Булатецького, що опозиція здала вибори — це ні що інше, як перекладання з хворої голови на здорову. Саме Булатецький одноосібно здав вибори. Власне він завжди на них заробляв. Намагання народних депутатів та членів команди допомогти йому організувати виборчий процес наштовхувались на те , що : «я трижди народний депутат і нічого мене вчити». На протязі двохмісячного підкупу виборців Булатецький не подав жодного юридично правильно оформленого подання, який б міг прийняти суд. Це є цілком свідомі дії.
Чому ж опозиція все ж таки поставила його єдиним кандидатом?
Так склались обставини, що Булатецький все одно йшов на вибори, незважаючи ні на що. Усвідомлюючи те, що було б два опозиційні кандидати і тоді був би прогнозований програш обох, опозиція все ж надіялась, що Микола Іванович витримає і не зрадить. Звісно, надія була невеликою, але вона була.
Сьогодні ми з жалем констатуємо, що зрада друзів та соратників — це звична річ в його житті. Очевидно він, використовуючи протестний рух черкащан, буде продовжувати формувати навколо себе певне коло прихильників із числа тих, хто піддається емоційності його гасел. Передбачаю, що він буде прагнути навіть об’єднатись з Одаричем, щоб на його плечах в’їхати хоча б в міську раду. Звісно потім і його «кине».
Ми усвідомлюємо, що багато хто вважає, ніби зараз не на часі будь-які суперечки в середині команди. Ми такої ж думки. Але з іншого боку Булатецький і майдан та опозиція це вже давно не одна команда. Він відкрито і активно почав працювати проти всіх, хто намагається обєднати громаду в ім’я спільної перемоги. Тому ми змушені донести до людей правду, якою б гіркою вона не була. Та й відомий класик не завжди помилявся, коли говорив: «для того, щоб об’єднатись, нам спочатку потрібно рішуче розмежуватись.» Тобто зрозуміти хто є хто.