На сайті Президента з`явилася електронна петиція про заборону будівництва Канівської ГАЕС

На сайті Президента з`явилася електронна петиція про заборону будівництва Канівської ГАЕСНа офіційному сайті президента України з`явилася електронна петиція "Заборона на поновлення будівництва Канівської ГАЕС, та збереження унікального села Бучак і навколишніх територій". Петиція подана 2 лютого Сергієм Моцаком.

У тексті петиції, зокрема, зазначається: "На початку 1970-х років керівництво УРСР почало втілювати в життя свої "грандіозні плани" переоблаштування, подібного до вбивства, Дніпра, річки яка була сполучною ланкою для всієї України — як Правобережної, на самому краю якої і лежить с.Бучак, так і Лівобережної. Це рішення про будівництво Канівської ГЕС і створення на берегах Дніпра Канівського водосховища стало відправною точкою в житті селян, немилосердно змінило їхній життєвий устрій.

Будівництво нової Канівської ГАЕС планували ще з 1984 року та цим планам завжди щось заважало. 11 грудня 2013 року Кабінет Міністрів України, своїм розпорядженням №1050-р, затвердив проект та титул будови “Будівництво Канівської ГАЕС”.

Територія де планують збудувати нову ГАЕС межує з Державним історико-культурним заповідником "Трахтемирів". Мальовниче село Бучак, яких мало збереглося в Україні. Глиняні під стріхою хатки, розкидані по зелених кручах мальовничих наддніпрянських гір здавна приваблювали всіх романтиків і людей творчих. Здається, про таке сільце й слова Великого Кобзаря: «Село мов писанка, в долонях Бога…» А поруч, в тінистих дубових гаях сховалася дивовижна Рожена криниченька. Священна криниченька відома принаймні з 9-го століття, коли князі київські, Ігор, Святослав, Володимир, рушаючи в походи на степовиків, зупинялися тут поповнювати запаси води. І нині її небесна вода приваблює до себе прихожан з усіх навколишніх сіл, Канева, Переяславля і навіть Києва. Хіба ж се то вже буде, коли фоном для сеї первозданної краси стане монстр Канівської ГАЕС?
Край цей має невичерпний і безмежно многоплановий туристичний потенціал. Це і земля древніх словянських капищ та святилищ, це і край початків монашеського християнського подвижництва на Русі, край історичний і козацький, місце, де як ніде, за словами очевидців, відчувається Стара Україна.
Наприцінці 1950-х років видатний українсткий режисер Олександр Довженко "відкрив" для майбутніх поколінь майстрів кіно цей райський сад, майданчик для унікальних зйомок. Тут творили: режисери Вахтанг Вронський і Василь Лапокниш (фільм-балет "Лілея", 1959 р ; Сергій Параджанов ("Українська рапсодія", 1961 р.) ; Андрій Тарковський ("Іванове дитинство", 1962 р., ); Володимир Денисенко зняв у Бучаку два фільми: "Сон" (1964 р.) і "На Київському напрямку" (1968 р); Юрій Іллєнко ("Вечір на Івана Купала", 1968 р.); Микола Рашеєв і Аркадій Народицький ("Бумбараш", 1971 р.).

Крім того ділянка навколо Бучака є унікальною археологічною пам’яткою. На прибережній смузі завдовжки 6 і завширшки 2,5 км знаходяться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильника, які представляють практично всі археологічні культури, відомі в Середній Наддніпрянщині – від Трипільської культури (4-те тисячоліття до Різдва Христового) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише в культурно-хронологічній повноті – такий комплекс фактично не має аналогів на Подніпровї. Причому, більшість памяток лише означені, досі повністю не досліджені. Городище на горі Лисуха, за свідченням істориків, не має прямих аналогів з жодною з відомих археологічних культур і може стати гучним відкриттям для сучасної науки. І ці пам’ятки можуть і залишитися навіки недослідженими, бути зїдені чудовиськом енергопромисловості. Нині досить жваве питання в обговореннях істориків, патріотів та інтелігенції - питання про так звану автохтонність населення України, хронологічну неперервність археологічних культур в її серці – Середній Наддніпрянщині, яка багатьма істориками взагалі розглядається як потенційне ядро розселення всіх слов'ян. І зникнення під будівництвом ГАЕС бучацьких памяток назавжди може позбавити нас знайти відповіді на ці запитання.

Майданчик будівництва розташовано на місці однієї з найгарячіших ділянок Букринського плацдарму. Тут досі збереглися тисячі метрів польових укріплень, у навколишніх лісах трапляються залишки бойового спорядження та недосліджені поховання учасників боїв..."

Поки що дангу петицію підтримало 58 осіб. для розгляду Президентом України за 89 днів слід назбирати 25 000 підписів.
04.02.2016 13:35
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter