Обурене повідомлення поширила 6 березня міська рада Умані (орфографію оригіналу збережено):

АКТ ВАНДАЛІЗМУ
Невідомі вандали пошкодили будівлю на території медичного закладу.
А саме, понівечено фарбою зовнішні стіни.
Так. На території відсутні камери відеоспостереження. Та це не дає жодного права НІКОМУ псувати будівлю.
Дякуємо колективу медзакладу за приведення до ладу будівлі.
Шановні уманчани!
Закликаємо вас бути свідомими та відповідальними громадянами міста, в якому ви живете!

У таких випадках доречно було б сказати, що бачити – мало, слід ще й розуміти те, що бачиш.

Веселі малюнки на уманській лікарні – не зовсім вандалізм (хоча в більшості країн світу вважається формою вандалізму, з яким борються на муніципальному та законодавчому рівні).

Це графіті. Колись – одна з технік настінного малярства. У сучасному світі – неофіційні публічні тексти й повідомлення.

Графіті наносяться на паркани, стіни будинків, з’являються в під’їздах, ліфтах, вбиральнях тощо.

Впродовж останніх десятиліть під графіті розуміють субкультуру, яка переважно опозиційна до чинної влади. Це водночас і прояв політичної активності, і засіб цивільного опору.

На фото, поширених міськрадою Умані, проглядаються елементи як теггінгу (написання імені художника певними значками або знаком), так і блокбастеру – покриття малюнками великої площі з використанням двох контрастних кольорів. Хоча, звісно, спеціалісти скажуть точніше, моє припущення – дилетантське.

Малоймовірно, що розписи на лікарні в Умані - просто хуліганство. Швидше за все – прояв невдоволення конкретним закладом. Людьми, що в такий спосіб виявляють свої емоції та, ймовірно, - обурення. До речі, за допомогою графіті сьогодні часто передають інформацію одне одному наркодилери та їхні клієнти.

Треба просто спробувати зрозуміти перш ніж змити…

Кіндрат Булавін