...багато українців з почуттям вде ознайомилися із записом телефонної розмови музичного продюсера Йосипа Пригожина та мільярдера Фархада Ахмедова. До вух та сердець людей вона потрапила в сучасних традиціях: 7 березня - викладена на ютуб, 24 березня її оприлюднили на українському 5-му каналі.

Співрозмовники лають останніми словами Путіна. Дістається на горіх Медвєдєву й представникам російської верхівки. Розмова густо посипана матюччям та образливими словами про президента РФ, який "підставив усіх".

Як на мене, не слід оприлюднювати чудернацькі й оригінальні версії. Варто констатувати, що кампанія з придушення й залякування в РФ вийшла на новий рівень.

Якщо бізнесмен Ахмедов не тяжіє до зайвої публічності, то продюсер Пригожин - в авангарді Z-гвардії російських медійників. Його майбутнє після викиду розмови- під великим питанням. В країні, де правлять люди с психологією кримінальних злочинців, персональні образи на їхню адресу- залізна підстава для ліквідації. Згадайте вбивство Бориса Немцова...

Ніяких таємниць та відкриттів у розмові двох представників російського істемблішменту не міститься. Багато публічних персон, виступаючи на людях, оперують складносурядними та складнопідрядними зворотами. А в побуті, позаочі - кожне речення мовлять через "б..дь".

У тому, що настрої в наколопутініськіій тусовці - на пригожинському язиці - сумнівів небагато. Продюсер, звісно, назвав оприлюднену розмову підробкою, хоча наврядчи переконав навіть дружину, співачку Валерію.

До цього на Росії було, як у гітлерівській Німеччині - зберігай зовнішню лояльність, а що там у тебе справді в голові - тим Великий Брат особливо не переймається. Відносно травоїдні часи скінчилися.

Розмова, з високим ступенем ймовірності, записана ФСБ, викинута в інфопростір ФСБ, розбиратиметься з "чорноротими" буде та ж спецслужба.

А це може означати наступне: всім громадянам країни-агресора в максимально доступний спосіб сказано, що ніякої критики чи лайки Великого Брата більше терпіти не будуть. Часи не ті, щоб давати випускати пару.

Всім росіянам відтепер належить переживати тільки "стокгольмський синдром" - почуття єдності, яке суб'єктивно переживають заручники, опинившись у полоні терористів. І ніяких відхилень від норми. Яким би пригожиним ти не був у попередньому житті.

Російського щура загнано в глухий кут. Розпочавши понад рік тому дрейф у сталінські часи, путінська Росія впевнено перестрибнула й через них. Тепер курс - на гойду...

Іван Грозний, опричнина, показова розправа з найближчим колом, щоб про спротив навіть думати забули.

Ще зовсім недавно - Гагарін, балет та "ми перекрили Єнисей". Сьогодні - суміш оруелівської "1984", Мордору та національної "гойди". Темп деградації вражаючий. І країна не на фініші, а ще – на дистанції…

Геннадій Саприкін