Душа справжнього поета постійно перебуває в пошуках гармонії...

На фоні навали післяріздвяних трагедій, коли сила-силенна співвітчизників гірко сумує за купою грошей, витрачених на майонезну-м’ясну обжерливість,
екс-голова Черкаської облради, поет Валентина Коваленко зуміла довести себе до повного умиротворення.

Один з останніх постів Валентини Миколаївни на Фейсбуці: «Щойно дзвінок: чоловічий голос із Городищини щиро вітає з Різдвом, дякує за те, що у свій час як голова обласної ради допомогла в організації лікування його дочки; нестерпні головні болі припинилися, вже два роки почувається добре. Каже: вдячно памятають мене. А я ледве згадала. Проте, на душі так тепло-тепло стало. Так добре - коли твою увагу, доброту і співчуття нагадують тобі(підкреслено нами, - Пров.)».

Як вчитель за фахом і педагог за покликанням, Коваленко знає, що підростаюче покоління слід виховувати на позитивних прикладах. І де їх узяти в світі наживи, цинізму та жадібності вітчизняної політики? Звісно, в безмежній глибині власної душі.

Ниці духом люди будуть нагадувати Валентині Михайлівні, як вона щедро преміювала себе з обласного бюджету ««за особливий характер роботи й інтенсивність праці». Як майже усі члени її родини стали радниками голови обласної ради. І так далі…

І це ще не все. Можна дійти до останньої межі цинізму й заявити, що коли голова обласної ради після проведення особистого прийому громадян зателефонує головному лікарю й попросить уважніше поставитися до «організації лікування доньки громадянина N.», то це звичайне виконання посадових обов’язків.

Але ми разом з Коваленко не будемо звертати увагу на заздрісних і недоброзичливих. Адже головна мета поета й педагога Коваленко– шукати провідників "уваги, доброти й співчуття". А навіщо озиратися навкруги, якщо справжнього взірця людських чеснот щоранку бачиш у дзеркалі?

Слід бути вдячним Валентині Михайлівні за те, що серед вакханалії несправедливості, яка панує в нашому житті, їй дано бачити зразкові прояви людського духу, залишаючись при цьому талановитою, чарівною та скромною жінкою. Навіть, дуже скромною…

Кіндрат Булавін