Коло соратників Анатолія Бондаренка – то розкіш, яку можуть дозволити собі лише щедрі лаповухи.

Якщо зараз липень, і фани директора «КП «Черкаситеплокомуненерго» Павла Карася занудьгували без його песимістичних ескапад та імпровізацій, - сьогодні на сесії міськради у всіх нас – іменини серця.

Одним з питань, внесених до порядку денного, було рішення про безоплатне харчування всіх учнів черкаських шкіл з 1 вересня 2026 року.
Зрештою більшість депутатів ініціативу підтримали (хоча треба читати документ повністю, бо в Україні традиційно чимало нюансів можуть бути приховані в підпунктах та там, де надруковано дрібним шрифтом).

Окрему позицію озвучив депутат Павло Карась. Думку директора «Черкаситеплокомуненерго» наводить «Вичерпно». За словами сподвижника Бондаренка, витрати на дитяче харчування є одними із найбільших у міському бюджеті.

Карась наголосив, що підтримує забезпечення харчуванням дітей пільгових категорій, однак не вважає доцільним фінансувати всіх учнів.

«Я абсолютно підтримую харчування тих, хто цього потребує, але не вважаю за потрібне забезпечувати харчування абсолютно всіх. Я ніколи не погоджуся з цим комуністичним підходом», — заявив Карась.

Якби Павло хоча б побіжно читав Маркса, то сьогодні він сидів би, мов карась у мулі.

Бо серед країн, які безкоштовно годують всіх своїх школярів, такі відомі учасники «Третього Інтернаціоналу», як Фінляндія, Швеція, Естонія, Бразилія, Індія (у державних школах) й Південна Корея.

Ті ж фінські «комуністи» запровадили систему безкоштовного харчування для школярів ще з 1948 року, і з того часу вперто вважають це одним з наріжних каменів національного добробуту.

Окремим категоріям школярів надають безкоштовне харчування у Великобританії, Франції, Польщі, Італії, Литві, Латвії.

У таких країнах, як Данія, Нідерланди, Австралія та Канада безкоштовне харчування у школах відсутнє.

Тобто, безкоштовне харчування дітей у школах не є ознакою того, що країна живе відповідно до заповітів дідуся Леніна. Це, в першу чергу, турбота про власне завтра.

Запитайте: а до чого приділяти стільки уваги словам Карася, якщо в результаті рішення Черкаська міськрада все одно ухвалила?

Незабутній Маркс залишив нам ось це вікопомне: «…за 300 % прибутку капіталіст продасть й матір рідну». Місячний дохід Павла Карася - директора місцевого комунального підприємства – в 2025 році дорівнював 318 000 гривень. Офіційна ж середня зарплата в Україні в 2025 році - 20 653 грн.

За свої трудові намолені надприбутки щомісяця Карась прямо проситься в цитату Маркса, десь між передостанньою й останньою комами. Марксів капіталіст продавав матір за 300 % прибутку, черкаський Карась зі своїми 318 тисячами… Та мав він взагалі тих черкаських дітей!

Коли немає хліба, нехай харчуються тістечками…

Геннадій Саприкін