У 2011-2012-го роках у Черкасах пройшло кілька вкрай емоційних акцій протесту хворих на гостру ниркову недостатність, які проходили гемодіалізу в приватній клініці “Фрезеніус”. Паціенти протестували проти небажання обласної влади підписувати угоду з клінікою, яка б підтверджувала намір заплатити за їхнє лікування (тричі на тиждень кожен хворий має пройти процедуру гемодіалізу).

Люди перекривали рух транспорту через бульвар Шевченка. Потім виходили на дамбу й блокували трасу “Черкаси-Київ”. Дивитися на все це тоді було вкрай важко...

На той момент чимало опозиційних політиків у Черкасах публічно підтримували паціентів “Фрезеніусу” в боротьбі за їхні права. На їхньому приклалі опозиція демонструвала, як провладна Партія регіонів байдуже ставиться до невиліковно хворих людей.

Серед тих, хто надавав паціентам “Фрезеніуса” моральну й політичну підтримку нерідко бачили керівника черкаської “Батьківщини”, одного з тодішніх лідерів місцевої опозиції Анатолія Бондаренка й депутата Черкаської міськради, соціаліста Олександра Радуцького...

...Восени 2015 року Анатолій Бондаренко обирається мером Черкас. Згодом Олександра Радуцького обирають секретарем Черкаської міськради. Але, коли в опозиції критикуєш те, як розподіляють кошти інші — то одне, а от коли сам сідаєш “на роздачу” - то зовсім інше.

Після акцій протесту в 2012 році в Черкаській області місцеві бюджети почали самостійно платити за лікування паціентів у “Фрезеніусі”. На той час в клініці процедуру гемодіалізу робили 22 хворим черкащанам.

Фінансування ж лікування нових хворих повністю брали на себе місцеві адміністрації. Це були поодинокі випадки, які підтверджувались гарантийними листами очільників місцевих адміністрацій.

У 2014 році Черкаси направили на лікування до “Фрезеніусу” 35 нових паціентів. Це було підтверджено окремим рішенням сесії Черкаської міськради. У 2015-му році — таких хворих було вже 53-и.

Чинний на той момент мер Черкас Сергій Олегович Одарич залишився в пам`яті невдячних черкащан складною людиною. При ньому розрахунки з “Фрезеніусом” відбувалися в не зовсім звичний спосіб.

Щороку тендерна процедура розпочиналася із затримкою в 4-5 місяців. Регулярно накопичувалася заборгованість за лікування. Яку команда Одарича відмовлялася погашати. Юристи “Фрезеніусу” подавали позов у Господарський суд. У 2013-му, 2014-му та 2015-му роках всі рішення за цими позовами приймалися на користь приватної клініки. У 2013-2014 роках Одарич після судового рішення заборгованість погашав.

Однак в 2015 році вже нова команда Бондаренка-Радуцького опротестовує рішення Господарського суду Черкаській області в Апеляційний суд Київської області. Розгляд апеляційної скарги триває й досі.

Аналогічна ситуація в 2016 році. Суд у Черкасах приймає рішення на користь “Фрезеніуса”, Бондаренко — Радуцький опротестовують рішення в Київський апеляційний суд.

При цьому в Черкаській області проблем з розрахунками з “Фрезеніусом” немає. І в 2015-му, і в 2016 роках обласний бюджет надав місцевим бюджетам близько 75 % від потреби на оплату послуг клініки. Бондаренку з Радуцьким треба було додати решту — 25 %.

Однак, сівши на “роздачі” бюджету, вчорашні захисники черкаських паціентів “Фрезеніуса” радикально змінили ставлення до проблеми. Тепер з них снігу взимку не допросишся...

Розмов на цю тему перші особи міста уникають, будучи додатковим підтвердженням відомої мудрості про те, що місце сидіння визначає точку зору.

Треба почекати, поки інваліди I групи знову блокуватимуть рух бульваром Шевченка?

Сергій Цюрюпа