Після тривалої відпустки мер Черкас повернувся в рідні пенати. Зникати у відповідальні моменти– невід`ємна частина політичного іміджу Сергія Олеговича. Після поразки Жуковської на виборах у парламент в 2012 -му– вжик, а я в Норвегії. Торік у лютому під гуркіт канонади на Інститутській - Одарич чкурнув на Марбелью. Цього разу – махнув подалі від Радуцького в Італію.

«Боярська дума» (виконком Черкаської міськради) керувала містом три тижні, нагадуючи збіговсько трієчників, які захопили кабінет директора.

Занурюватися в сірі будні Черкас? Шукайте когось іншого. Тому, повернувшись з Італії, Одарич почав з натхненням постити на Фейсбук…Ні, не про сірі Черкаси. А про те, як його, 137 разів невинуватого, тягає по судам прокуратура.

Ще - про знайомство з Ліною Костенко в середині 80-х років «не через поезію, а через математику».

Гедоністичний фейсбук-спокій Сергія Олеговича порушив дописувач Григорий Вергай.

Григорий Вергай

Сергей Олегович, вот не пойму одного, когда страна находится в разрухе, в городе куча проблем, почему вы себе позволили поехать со спокойной душой на отдых. Ведь вы отдыхаете тогда когда люди страдают, недоедают, бабушки бедствуют, ведь неужели вам позволяет совесть равнодушно на все смотреть!!!

Сергій Олегович витягнув з піхов отруєне жало блискавичної іронії.

Sergiy Odarych

Чи не могли б Ви, пане Григорію, прояснити для мене, як моє перебування на роботі чи у відпустці впливає на недоідання. Можливо, нам тоді вдасться вивести якусь формулу щастя (ну, я десь буду і всі стануть ситими)?

Критик іронічного відсторонення сіньора Сержіо не просік…

Григорий Вергай Сергей Олегович, это морально-этическое поведение должностного лица, быть может правильнее было бы отдать средства которые были выделены вами на отдых, на более благие цели ( например адресно помочь больным детям), наше с вами призвание быть человеком и делать благородные благие поступки. А позволить себе отдых когда город, страна нищие просто не этично и не корректно! Вы мер, ваша работа должна длится 24часов в день, вы должны жить городом, и сегодня как никогда необходимо трудится и оправдывать то доверие которое мы вам определили. Ведь вы взяли трудную работу, выполняйте её достойно, и делайте так чтобы вам люди подражали и гордились, а не дорекали…

Хіба знав прямолінійний дописувач, що на цей «бородатий» закид маестро Сержіо звично викатить з кущів рояль Steinway і – вріже по клавішам …

Sergiy Odarych Пане Григорію, я, як Вам відомо, від першого дня роботи міським головою з листопада 2006 року не користуюся додатковими виплатами, зокрема - пов'язаними із відпустками.

Свята правда! Мер Черкас, чию декларація про доходи неможливо читати без брому, дійсно літає по світу виключно коштом своєї працьовитої дружини, яка вже 9 років терпляче годує й вивозить спиногриза в Європу.

Наступний пост мера, і знову іронія людини, яка зіштовхнулася з недосконалістю світу.

Sergiy Odarych

Це лише у мене виступають сльози розчулення?

Спершу деякі члени виконкому у вівторок позбавляють своїм рішенням жителів Дахнівки нормального транспортного сполучення, а потім у неділю погрожують розірвати з перевізником договір за те, що він виконав їхнє рішення.

Так Сергій Олегович відреагував на вихиляси виконавчого комітету Черкаської міськради з автобусним маршрутом №14.

Що там? Га? Хтось там згадує, що сіньор Сержіо якоюсь мірою причетний до діяльності цього органу? Навіть більше – очолює його у вільний від подорожей час.

І знову на авансцену виходить правдоруб Григорий Вергай.

Григорий Вергай

Вот один из результатов вашего отсутствия. Мне кажется вы Сергей Олегович заигрались авантюрами, и подковерной борьбой за власть. ПОМНИТЕ! Главное Не испачкаться так, что замажешь грязью все вокруг, и не привыкнуть к грязи, которая будет казаться нормой жизни!

Сіньор Сержіо удав, що не помітив набридливого користувача. Адже він має пряме відношення виключно до всього позитивного, що бачать Черкаси: приходу весни, буяння дерев, цвірінькання пташок.

І абсолютно непричетний до дурнуватого виконавчого комітету, ухвалених виконкомом рішень, набридливих і вічно чимось незадоволених черкащан. Тим більше до цього перевізника…Як там його? Копієвського.

У 2006 році Черкасам пощастило з мером. Але вже 9 років поспіль не щастить: з кількома складами депутатів у міськраді, з усіма виконавчими комітетами, з переважною більшістю працівників міськради, з крикливими афганцями, галасливими пенсіонерами й узагалі –майже з усіма не пощастило…

Черкаси мають нести це щастя – сіньора Сержіо – як хрест. Цей «хрест», живучи на одну зарплату, невтомно мандрує по світу.

PS. До речі, ніхто не помітив, що Одарич скоро вже тиждень, як на батьківщині, а про референдум з приводу забудови Бородая за драмтеатром (який сам же запропонував) – ні пари з вуст?

Ой, не питай, чом заплакані очі…

Кіндрат Булавін