Відбувся легким переляком

Відбувся легким переляком8 квітня 2014 року Верховна Рада Україна прийняла закон про люстрацію суддів в Україні. Відповідно до ухваленого закону, створена тимчасова комісія повинна перевірити суддів, щодо яких існують сумніви, що вони завжди діяли відповідно до чинного законодавства.

24 вересня 2013 року в Черкасах о 14.30 біля східців магазина «Сільпо» на Добровольського,5 64-річна пенсіонерка Олена Миколаївна Іваніцька була збита автомобілем «Шевроле-Авео».

За словами потерпілої, вийшовши з магазину, вона відчула сильний поштовх у спину, після якого впала. З машини вийшов водій Олег Щаденко (прізвище та ім`я змінено нами, - Пров.), допоміг підвестися старенькій. На запитання: «Що ж Ви наробили?» водій розгублено сказав : «Я не побачив...». Після цього він...сів за кермо та поїхав геть.

Свідок ДТП В. , який потім у суді підтвердив розповідь постраждалої, вийшов зі своєї машини та допоміг жінці дійти до квартири. Іваніцька не могла ступити на ногу та скаржилася на сильний біль.

Пізніше за даними висновку судово-медичної експертизи у Олени Миколаївни діагностували: тілесні ушкодження у вигляді садна, крововиливу обличчя, забою м`яких тканин грудної клітини справа, крововиливу обох гомілок, лівої стопи, садна правого колінного суглобу, переламу внутрішньої щіколотки лівої гомілки. Вона пролежала в ліжку із загіпсованою ногою близько півтора місяці.
Відбувся легким переляком
Фото, зроблені рідними Іваніцької після наїзду машини

Відбувся легким переляком

Відбувся легким переляком


Зять постраждалої Григорій Вергай згадує, що працівники ДАІ оперативно розшукали винуватця ДТП. Той не опирався, що збив стареньку через необачність, втечу з місця ДТП пояснював розгубленістю.

Рідні Олени Миколаївни через обурення поведінкою Щаденка не захотіли вирішити справу «полюбовно».
Відбувся легким переляком
Зять Іваніцької, Григорій Вергай, вказує на місце, де було збито тещу

Яким же було здивування родичів Олени Миколаївни, коли пізніше в суді Щаденко повністю відмовився від первинних свідчень. У його версії все було так (цитуємо з вироку Придніпровського районного суду): «...вийшовши з супермаркету «Сільпо»...сів до свого автомобіля «Шевроле», який був припаркований біля бордюра навпроти входу до магазину. Він намагався завести автомобіль, але в нього не виходило. Раптом він почув непритаманний його автомобілю глухий легкий звук невідомого походження. Вийшовши з транспортного засобу, обвинувачений побачив потерпілу Іваніцьку О.В., яка сиділа на бордюрі на відстані приблизно 0,5 метрів від його автомобіля і щось бурмотіла. Подумавши, що жінці зле, обвинувачений запропонував їй свою допомогу, а саме довезти додому, від чого потерпіла відмовилась, підвелась і пішла. Жодних видимих тілесних ушкоджень на ній не було. Через деякий час його знайшли працівники міліції та повідомили, що він, виявляється, вчинив ДТП, а саме наїзд на потерпілу. При зустрічі з сім`єю потерпілої її зять відразу став вимагати у нього гроші, і це дає йому обгрунтовані підстави вважати, що відносно нього могла бути вчинена провокація з метою збагачення за його рахунок».

Слід віддати належне судді Придніпровського районного суду міста Черкаси Володимиру Кучеренко. Він легко довів, що покази обвинуваченого є імпровізацією, а його провина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується «сукупністю нижченаведених доказів».

Все зрозуміло й справедливість восторжествувала? Аби ж не так. 13 червня 2014 року Кучеренко оголошує вирок: «...визнати Щаденка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень». Крім того, з Щаденка стягнуто 3 тис. грн. моральної шкоди на рахунок постраждалої.

І найголовніше: представники постраждалої в ДТП Іваніцької та її адвокат нічого не знали про оголошення вироку, повісток про дату судового засідання не отримували. А про те, що їхню справу вже завершено, - дізналися від адвоката обвинуваченого по телефону.

Ясна річ, що суддя Кучеренко добре розібрався в цій нескладній історії. Спробуємо це зробити і ми.

На офіційному сайті УДАІ в Черкаській області розміщено алгоритм дій для водія, який або потрапив у ДТП, або став винуватцем пригоди.

«...Відповідно до Правил дорожнього руху, у випадку причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій повинен негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці аварії (Щаденко – втік, - Пров.).

Окрім цього, водій, який скоїв ДТП, повинен увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки. Слід пам’ятати: переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до автопригоди ЗАБОРОНЕНО (сигналізацію не вмикав, знак аварійної зупинки не встановлював, на місці аварії не залишався, - Пров.).

Водій зобов’язаний також вжити всіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим: викликати карету швидкої медичної допомоги чи звернутися за допомогою до присутніх і відправити постраждалих до лікувального закладу (не зробив нічого, Пров.). Якщо виконати такі дії неможливо, слід відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди. У лікарні необхідно повідомити своє прізвище та номерний знак автомобіля, пред’явити відповідні документи. А після цього - повернутися на місце ДТП (без коментарів, - Пров).

Водій зобов’язаний повідомити про автопригоду до міліції, записати прізвища та адреси очевидців, а також чекати прибуття правоохоронців (без коментарів, - Пров.).

Відповідно до Правил дорожнього руху, водій, причетний до ДТП, повинен вжити всіх можливих заходів для збереження слідів автопригоди.
За втечу із місця ДТП порушник притягується до адміністративної, а, за певних обставин, і до кримінальної відповідальності
(виділено нами, - Пров.).

Отже, Щаденко порушив все, що тільки можна, і навіть більше – у суді звинуватив родину постраждалої пенсіонерки в провокації.

У статті 286 ч.1 КК України, за якою засудили Щаденка, зазначено: « 1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого».

Виносячи вирок, суддя Кучеренко чітко діяв в межах статті 286 ч.1. Однак вирішив, що втеча обвинуваченого з місця ДТП, завдання їм травм літній жінці (після яких вона півтора місяця не вставала з ліжка), відсутність навіть натяку на визнання провини та, наприкінець, - обмова рідних постраждалої в провокації проти нього – усе це сукупно заслуговує лише на 6 400 грн. покарання. І їздь далі, дорогий товаришу!

Апеляційна скарга на вирок судді Придніпровського районного суду Кучеренка вже на розгляді Апеляційного суду Черкаської області. Рідні Іваніцької непокояться – один із керівників Апеляційного суду – кум судді Кучеренка.

Цікаво, якщо б схожа історія сталася з рідною для кума людиною, суддя Кучеренко теж присудив би йому тільки 6 400 гривень штрафу? Не дай Боже, звісно...

Кіндрат Булавін
07.07.2014 15:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter