До атаки хижака готуйсь!

“Усе повертається на круги своя”. Ця невмируща фраза стосується і гірудотерапії. До ХХ століття лікарі масово приписували лікування п’явками. Потім їх проміняли на синтетичні пігулки. Пройшов час і стало зрозуміло, що сучасні ліки не завжди можуть замінити стару, добру медичну п’явку. Адже гірудотерапія в першу чергу дозволяє усунути порушені взаємодії між системами організму людини. Гірудотерапія нерідко усуває й причину виникнення хвороби, але до ней потрібно відноситись з відповідальністю і звертатись до спеціальних медичних закладів.


Не секрет, що лікування дарами природи при неправильному застосуванні може виявитися неефективним, а в багатьох випадках і небезпечним. Це стосується і використання п’явок. На перший погляд все нібито нескладно, проте цей процес доволі відповідальний. Необхідно знати для чого, як, куди і скільки прикріплювати цих природних лікарів, які існують перестороги, як підготувати пацієнта до сеансу тощо. Необхідно враховувати фізіологічний та естетичний аспект, пояснити перевагу даного методу. Лікар-гірудотерапевт, до якого ви вирішите звернутись повинен врахувати фізіологічні аспекти, зібрати аналізи, анамнез і скласти індивідуальну схему лікування. Лише так можна добитися бажаних результатів.


Перед проведенням сеансу гірудотерапії підготовують пацієнта, обладнання і приміщення, в якому будуть проводитися процедури. Шкіра в тих місцях, куди будуть “садити” п'явок повинна бути чистою та сухою, без сторонніх запахів. При обробці відповідної ділянки шкіри не можна використовувати йод, ефір, спирт та пахучі речовини. Недодержання цих правил може призвести до того, що п’явки відмовляться присмоктуватися. Зважаючи на те, що один сеанс (повний курс складається з 10 сеансів) триває близько години, варто попередньо сходити в туалет.


У теплій кімнаті без сторонніх запахів заздалегідь повинні бути підготовлені перев’язувальний матеріал, стерильні серветки, вата, губка, перекис водню, розчин глюкози, посуд з теплою водою, стерильні лоток, пінцети, пробірка та мензурка.


Під час процедури хворий здебільшого лежить. Під ділянку тіла, на яку прикріпляють п’явок кладуть целофан або тканину, що не промокає: п'явка під час смоктання крові активно “працює” і тому пітніє. П’явки краще присмоктуються до змоченої солодкою водою теплої шкірі.


У більшості випадків лікар чекає коли п’явка насититься і самостійно відпаде. Проте є і інший метод. Він потребує використання великої кількості хижаків і не передбачає відсмоктування ними крові: після того, як п’явки прокушують шкіру, їх видаляють. У цьому випадку кров витікає самостійно. Вибір методу кровопускання робиться залежно від виду захворювання, а також стану пацієнта. Інколи (ослаблені хворі, діти) процедуру необхідно зупинити, не чекаючи, поки п'явки відпадуть самостійно.


centrmed.com

06.12.2012 01:03
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter