Шановні користувачі!
Як ви вже помітили - зовнішній вигляд сайту змінено,
у зв'язку з цим всі читачі, які бажають коментувати матеріали сайту повинні
пройти повторну реєстрацію!
Історія української кухні дуже цікава та незвичайна. На відміну від «сестринських» російської та білоруської, українська практично немає традицій давньоруської кухні. Немає їх. І причина вся в тій же монголо-татарській навалі, на яку звикли багато що списувати. Але, поклавши руку на серце, не тільки монголо-татари приклали руку (тавтологія :) ) до формування традицій української кухні. За час своєї багаторічної історії територія України постійно захоплювалася різними супостатами. Переважно це були загарбники з азійських країн. У цьому і причина того, що безліч традиційних страв української кухні готується зі свинини. Не їдять мусульмани свинину! А рецепти української кухні ви можете подивитися на http://papigutto.com.ua/ua/.
Загарбники викрадали худобу з окупованих земель а свиней не чіпали – нечиста тварина. Ось свинка і рятувала народ у тяжкі роки. У Луцьку навіть пам’ятник із цієї причини свині присвятили. Тому любов українців до сала має історичні, якщо не трагічні підстави. До речі, українці - не найзавзятіші любителі сала в Європі. Нас суттєво випереджають угорці, у яких існує справжній культ сала на національному рівні. Звичайно, найвідомішою стравою української кухні була, є і буде борщ. І хоча історики кулінарії стверджують, що борщ прийшов у Київську Русь із Візантії як національна страва Стародавнього Риму, від того «борщу» мало що залишилося. Але саме в українській кухні ця страва досягла рівня світового шедевра. Ця надзвичайно складна (без перебільшення!) страва в класичному варіанті має приблизно 20 (!) компонентів. І, що незвичайно, класична страва готується без м’яса. Але це те, що стосується “класики”. Насправді ж існує велика кількість різноманітних рецептів борщу, не кажучи вже про традиційні сімейні рецепти, які просто неможливо підрахувати. Це ж стосується і вареників, іншої традиційної страви української кухні, яку визнали та люблять у всьому світі.
Що ще цікавого? Сформовані ще в ті далекі часи традиції української кухні зберегли свою цілісність та самобутність, незважаючи на агресію, що продовжувалася тепер уже із заходу, з боку Польщі, Литви, Німеччини, Угорщини тощо, у результаті якої частини України в різний час належали різним державам. Та і взагалі будь-яка страва, як і міжнародна компанія, піддаючись різним метаморфозам та змінам, зберігає свою самобутність та оригінальність. Хоча це не могло не позначитися на кулінарних традиціях України, все ж таки основи, принципи обробки залишалися єдиними для всієї української кухні. Проте чимало було запозичено під час численних окупацій.
Можна взяти для прикладу традиційне “смаження” - пасерування овочів для борщу та інших страв. Воно не має аналогів у слов’янських кухнях раннього періоду, і ми запозичили це видозмінене обсмаження продуктів в олії із тюркської національної кулінарії. Історія української кухні перетинається із західними традиціями кулінарії. Подрібнення продуктів прийшло в українську кулінарію від німців, що традиційно використовували цей прийом. І таких прикладів достатньо багато.
Зберігши загальну цілісність, українська кухня, безперечно, не обходиться без помітних регіональних ознак. У цьому, можливо, і полягає привабливість усіх національних кухонь, коли одна і та ж страва готується в кожній місцевості, в кожному регіоні із застосуванням особливих технологій та має свою особливу, неповторну “родзинку”.
05.01.2017 10:25
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter