Як інформують у ЧМР, в роботі ІХ-го Всесвітнього археологічного конгресу, який днями завершився у столиці Чехії Празі, взяв участь директор Черкаського міського музею археології Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап.

Престижний серед археологів усього світу захід, проведення якого два роки поспіль відкладалося через ковідні обмеження, зібрав 670 науковців з п’яти континентів. Війна внесла суворі корективи: жоден археолог з росії, як країни-агресорки, не зміг отримати візу Чехії. А окремим блоком наукових доповідей стали військові злочини, скоєні російськими окупантами проти історичних пам’яток на тимчасово окупованих територіях України.

Натомість черкащанин, який отримав запрошення на Конгрес ще три роки тому, добрався попри всі перешкоди воєнного часу і тимчасову відсутність цивільного авіасполучення з території нашої держави. А мандрівку через польський Краків до чеської Праги ще й використав з додатковою користю – для перегляду експозицій і вивчення нових надходжень Краківського музею археології та Національного музею Чехії.

«Не зміг пропустити такої унікальної можливості заявити на весь світ про Україну,Черкаси, Черкаський міський археологічний музей та його науковий доробок, - говорить Михайло Сиволап. - До того ж, при цьому жодна бюджетна гривня не постраждала…».

Черкащанин взяв активну участь у роботі секції "The Beaker Age. Exploring the IIIrd mil. BC spread of shared cultural identity in Eurasia", присвяченій різним аспектам індоєвропеїзації Європи. Доповідь Михайла Сиволапа "Поселення середньодніпровського варіанту ямної культури" викликала жвавий інтерес у європейських колег. А спілкування у перервах між доповідями дало сподівання на продовження співпраці вже у прикладній, а не теоретичній площині – на археологічних розкопках після української Перемоги.

Під час доповіді черкащанина учасників Конгресу найбільше вразила карта поселенських пам'яток ямної культури Середньої Наддніпрянщини, відкритих автором доповіді за останні чверть століття та знімок з космосу острівного поселення, що виходить на поверхню лише під час зимового падіння рівня води на Черкаському водосховищі.

Сам же доповідач був приємно вражений, коли на розкладці відомого британського видавництва BAR, яка експонувалася в залі, де проходив захід, серед інших книг виявилася праця українського археолога Олександра Шелеханя "Мечі та кинджали скіфського лісостепу". Фактично - каталог відомих науці скіфських клинків та їх типологізація. Серед опублікованих тут скіфських мечів виявився і меч (під №177), знайдений ще 1997 року якраз самим Михайлом Сиволапом поблизу гирла річки Коврай на лівобережжі Черкащини. Нині меч перебуває у фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Представник видавництва Шпрінгер подарував Сиволапу для бібліотеки музею прекрасне видання "Лабораторія археолога", котре є фактично енциклопедією і настільною книгою археолога і музейника. А секретар Конгресу доктор Ян Турек підписав для музею в Черкасах свою зі співавторами монографію, присвячену святилищам і ритуалам епохи міді.

«На жаль, археологія пострадянського простору за технічним оснащенням і можливостями відстає на декілька десятиліть від того, що можуть робити наші колеги зі «старої» Європи, - говорить Михайло Сиволап. – А війна ще й додатково обмежує наші можливості. Заважає повноцінному функціонуванню музею – на жаль, ми не можемо зараз проводити екскурсії. Хоча маємо безліч заявок і прохань про організацію екскурсій до музею як від мешканців міста, так і від вимушених переселенців та військових.

Участь у таких заходах, як Конгрес у Празі, відкриває нове поле для співпраці з Європою у археологічній справі. Поки росія намагається максимально розкрасти нашу історичну спадщину – мусимо робити все, щоб зберегти її і примножити».