З публічних бібліотек України вилучать понад 100 млн. пропагандистських книжок. Якою є ситуація в бібліотеках Черкащини?
Як інформують у ЧОР, понад 100 млн пропагандистських книг планують вилучити із публічних бібліотек України. Це стосується навіть деяких творів російської класики. Із такою заявою виступила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. За її словами, до кінця цього року хочуть вилучити хоча б ідеологічно шкідливу літературу, видану за радянських часів, а також російську літературу антиукраїнського змісту. Наразі триває підготовка необхідних нормативних документів.

Яка ситуація зі «шкідливою» літературою в обласних бібліотеках Черкащини, які книги вже перев’язали чорними стрічками і чи хочуть черкащани читати російською розповіли бібліотекарі.
Зі здобуттям Україною незалежності кількість російськомовних книг у бібліотеках Черкащини зменшується. З часом вони втрачають актуальність та привабливість серед читачів, тож їх списують.
За словами заступниці директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець, щороку вони мають право списати майже 10 тисяч примірників і так виходить, що більша частина з цих книг – російськомовна література. Списані книжки віддають на макулатуру, а кошти - у спецфонд бібліотеки, за них купують нові книжки.
Враховуючи лист Держкомтелерадіо про недопущення розповсюдження книг, виданих в РФ, у цій бібліотеці обмежили доступ до російської літератури. Книги прибрали з полиць і віднесли у сховище.
Видань, які б закликали до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, до порушення цілісності України, які б порушували законодавство України, популяризували війну чи національно-релігійну ворожнечу, в бібліотечних фондах закладу немає. Більше того, з 2014-го року закупівель книжкових видань російською мовою в бібліотеці не проводили.
Однак у фондах дитячої бібліотеки все ж зараз зберігається близько 30% російськомовних книг. Це, зокрема й ті, що видані РФ після 1991 року. Серед них пізнавальні дитячі книги, твори російських дитячих письменників тощо. Щодо навчальної програми, то МОН переглядає список творів російських письменників, які зараз вивчаються у межах шкільного курсу «Зарубіжна література». Відповідно до їхнього рішення в бібліотеках визначатимуться з творами російських письменників, які залишаться у фондах, а яким дорога у сховище.
В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка російського сегменту більше. Це зумовлено специфікою фондів. Так, із понад 2 млн примірників 1,8 – російськомовні. Серед них 1,4 млн - науково-технічна документація (описи винаходів, патенти, які видані ще в СРСР). Книг та журналів мають понад 573 тис. примірників, з них російською мовою – 399 тис. (це 69 %).
- Наукові бібліотеки та бібліотеки університетів мають інший статус та призначення, ніж публічні. Якщо немає українського перекладу радянських видань, то така література не вилучається, але й не популяризується. Це, наприклад, книги з ядерної енергетики, хімії високомолекулярних сполук, книги по ремонту двигунів, технічна, природнича література тощо. Тож у наукових бібліотеках поки лишаються примірники російською мовою, якщо ці книжки не містять ідеологічного контексту, - розповідає директорка комунального закладу Людмила Дядик.
За її словами, в перше коло вилучення потрапляє література антиукраїнського змісту з імперськими наративами і пропагандою насильства, проросійської, шовіністичної політики.
В друге коло вилучення потрапляють книжки сучасних російських авторів, які видані в росії після 1991 року. Причому різних жанрів (є перелік авторів, видавництв, до яких застосовані санкції, автори, які публічно підтримали агресію російської федерації).
Тепер щодо класики. Російська класика наразі прибирається з відкритих фондів, і не популяризується. Вилучатися буде відповідно чинного законодавства та вимог, встановлених нормативно-правовими актами.
- Російська класика раніше вважалася вершиною світового письменництва. За рахунок того, що нам нав’язували думку «російське – краще і якісніше». Багато хто лишився з переконанням, що це дійсно та література, без якої неможливо розвинути інтелект і естетичні відчуття, бути освіченою людиною. В дійсності це не так. Зараз ми вже впевнені в тому, що українська чи британська, французька, німецька, американська, або література східних народів дали світові набагато більше шедеврів, ніж російська, - вважає Людмила Дядик.
В обласній бібліотеці для юнацтва ім. В. Симоненка небажану літературу, яка морально застаріла чи підпадає під «санкції» державних регуляторів, перев’язали чорними стрічками і склали у прохолодному сховищі.
Ця робота триває постійно, адже в бібліотеці 140 тисяч примірників. За станом книг постійно слідкують і систематично видаляють фізично зношені примірники чи інформаційно застарілі, які вже не затребуванні в читачів.
- Маємо чіткі рекомендації, яку літературу вилучати з відкритого доступу. Дехто до цього ставиться із розумінням, а окремим досі не дійшло, що російськоязична культура виховала таке покоління, яке нас зараз обстрілює. Немає чого жаліти за вилученням російських книг. Згадайте лишень, як вони знищували Бібліотеку української літератури, що була розташована у Москві. Частину фондів відправили в Бібліотеку іноземної літератури, іншу – викинули. На сьогодні там навіть вивіски немає, а директора бібліотеки Наталію Шаріну звинуватили у розповсюдженні екстремістської літератури, «яка закликає до ненависті і ворожнечі». У тій книгозбірні були багаті фонди, серед яких і рідкісні видання, - розповів директор Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка Федір Пилипенко.
За його словами, із бібліотечних фондів все ж не видаляють книги російської класики, які поки що є в навчальній програмі та примірники українських авторів та видавництв, що видані російською мовою. Тобто все підряд не прибирають із полиць.
Видача книг рідною мовою у наших бібліотеках складає близько 90% (не враховуючи наукову бібліотеку). Черкащани та гості міста запитують у працівників закладів саме літературу рідною мовою готові навіть стояти в чергах за книгами, якщо таких перекладів нема.
Яскравим прикладом є випадок у бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка. У фондах лише кілька примірників відомої книги Джорджа Орвела «1984». То на них черга вже з 5 людей.

Яка ситуація зі «шкідливою» літературою в обласних бібліотеках Черкащини, які книги вже перев’язали чорними стрічками і чи хочуть черкащани читати російською розповіли бібліотекарі.
Зі здобуттям Україною незалежності кількість російськомовних книг у бібліотеках Черкащини зменшується. З часом вони втрачають актуальність та привабливість серед читачів, тож їх списують.
За словами заступниці директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець, щороку вони мають право списати майже 10 тисяч примірників і так виходить, що більша частина з цих книг – російськомовна література. Списані книжки віддають на макулатуру, а кошти - у спецфонд бібліотеки, за них купують нові книжки.
Враховуючи лист Держкомтелерадіо про недопущення розповсюдження книг, виданих в РФ, у цій бібліотеці обмежили доступ до російської літератури. Книги прибрали з полиць і віднесли у сховище.
Видань, які б закликали до повалення конституційного ладу насильницьким шляхом, до порушення цілісності України, які б порушували законодавство України, популяризували війну чи національно-релігійну ворожнечу, в бібліотечних фондах закладу немає. Більше того, з 2014-го року закупівель книжкових видань російською мовою в бібліотеці не проводили.
Однак у фондах дитячої бібліотеки все ж зараз зберігається близько 30% російськомовних книг. Це, зокрема й ті, що видані РФ після 1991 року. Серед них пізнавальні дитячі книги, твори російських дитячих письменників тощо. Щодо навчальної програми, то МОН переглядає список творів російських письменників, які зараз вивчаються у межах шкільного курсу «Зарубіжна література». Відповідно до їхнього рішення в бібліотеках визначатимуться з творами російських письменників, які залишаться у фондах, а яким дорога у сховище.
В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка російського сегменту більше. Це зумовлено специфікою фондів. Так, із понад 2 млн примірників 1,8 – російськомовні. Серед них 1,4 млн - науково-технічна документація (описи винаходів, патенти, які видані ще в СРСР). Книг та журналів мають понад 573 тис. примірників, з них російською мовою – 399 тис. (це 69 %).
- Наукові бібліотеки та бібліотеки університетів мають інший статус та призначення, ніж публічні. Якщо немає українського перекладу радянських видань, то така література не вилучається, але й не популяризується. Це, наприклад, книги з ядерної енергетики, хімії високомолекулярних сполук, книги по ремонту двигунів, технічна, природнича література тощо. Тож у наукових бібліотеках поки лишаються примірники російською мовою, якщо ці книжки не містять ідеологічного контексту, - розповідає директорка комунального закладу Людмила Дядик.
За її словами, в перше коло вилучення потрапляє література антиукраїнського змісту з імперськими наративами і пропагандою насильства, проросійської, шовіністичної політики.
В друге коло вилучення потрапляють книжки сучасних російських авторів, які видані в росії після 1991 року. Причому різних жанрів (є перелік авторів, видавництв, до яких застосовані санкції, автори, які публічно підтримали агресію російської федерації).
Тепер щодо класики. Російська класика наразі прибирається з відкритих фондів, і не популяризується. Вилучатися буде відповідно чинного законодавства та вимог, встановлених нормативно-правовими актами.
- Російська класика раніше вважалася вершиною світового письменництва. За рахунок того, що нам нав’язували думку «російське – краще і якісніше». Багато хто лишився з переконанням, що це дійсно та література, без якої неможливо розвинути інтелект і естетичні відчуття, бути освіченою людиною. В дійсності це не так. Зараз ми вже впевнені в тому, що українська чи британська, французька, німецька, американська, або література східних народів дали світові набагато більше шедеврів, ніж російська, - вважає Людмила Дядик.
В обласній бібліотеці для юнацтва ім. В. Симоненка небажану літературу, яка морально застаріла чи підпадає під «санкції» державних регуляторів, перев’язали чорними стрічками і склали у прохолодному сховищі.
Ця робота триває постійно, адже в бібліотеці 140 тисяч примірників. За станом книг постійно слідкують і систематично видаляють фізично зношені примірники чи інформаційно застарілі, які вже не затребуванні в читачів.
- Маємо чіткі рекомендації, яку літературу вилучати з відкритого доступу. Дехто до цього ставиться із розумінням, а окремим досі не дійшло, що російськоязична культура виховала таке покоління, яке нас зараз обстрілює. Немає чого жаліти за вилученням російських книг. Згадайте лишень, як вони знищували Бібліотеку української літератури, що була розташована у Москві. Частину фондів відправили в Бібліотеку іноземної літератури, іншу – викинули. На сьогодні там навіть вивіски немає, а директора бібліотеки Наталію Шаріну звинуватили у розповсюдженні екстремістської літератури, «яка закликає до ненависті і ворожнечі». У тій книгозбірні були багаті фонди, серед яких і рідкісні видання, - розповів директор Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка Федір Пилипенко.
За його словами, із бібліотечних фондів все ж не видаляють книги російської класики, які поки що є в навчальній програмі та примірники українських авторів та видавництв, що видані російською мовою. Тобто все підряд не прибирають із полиць.
Видача книг рідною мовою у наших бібліотеках складає близько 90% (не враховуючи наукову бібліотеку). Черкащани та гості міста запитують у працівників закладів саме літературу рідною мовою готові навіть стояти в чергах за книгами, якщо таких перекладів нема.
Яскравим прикладом є випадок у бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка. У фондах лише кілька примірників відомої книги Джорджа Орвела «1984». То на них черга вже з 5 людей.
15.06.2022 13:00
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter