На Черкащині «забули» про 500-річчя Чигирина

На Черкащині «забули» про 500-річчя ЧигиринаКоли під’їжджати до Чигирина черкаським шляхом, відразу за густим сосновим бором відкриється панорама Замкової гори з пам’ятником Богдану Хмельницькому. Під горою — кілька білостінних, у стилі українського козацького бароко, споруд. Це історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького», що входить до Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».
На жаль, зацікавленому мандрівнику потрапити до відтворених покоїв великого гетьмана не вдасться, пише Голос України. Причину ввічливо пояснять наукові працівники заповідника: введено у дію тільки першу чергу резиденції. На другу, котра б завершила будівництво та опорядження комплексу, у держави грошей забракло. Розпочате у 2006 році відтворення історичної пам’ятки припинилося одразу після пишного відкриття резиденції восени 2009-го. Що ж, так у нас, на жаль, буває: спочатку відкривають, а потім — на ключ, бо показувати людям практично нічого, крім стін.
— Зараз ми маємо споруди генеральної військової канцелярії, — розповідає заступник генерального директора заповідника Віктор Лазоренко, — будинок гетьмана, вартівню, скарбницю та курінь гетьманської варти. Тільки у перших двох будівлях було нашвидкуруч виконано внутрішні роботи, решта — то тільки фасади.
За словами працівників заповідника, великі сподівання щодо завершення резиденції покладалися на Постанову Верховної Ради України від 7 грудня 2011 року про відзначення 500-річчя заснування Чигирина. За цим документом, святкувати ювілей у 2012-му мали б на державному рівні. Парламент рекомендував Кабміну утворити оргкомітет з підготовки та проведення урочистостей з нагоди 500-річного ювілею першостолиці Української держави. У постанові йшлося й про випуск серії поштових марок та ювілейної монети, присвячених 500-літній історії Чигирина, впорядкування житлово-комунального господарства міста, а головне — про завершення будівництва комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького».
Ювілей планували відзначити на Покрову Пресвятої Богородиці, у День українського козацтва, 14 жовтня 2012 року... Однак щось не склалося.
Найгірше, що історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького» поволі руйнується, так і не прийнявши відвідувачів. Палац гетьмана та генеральну канцелярію роз’їдає грибок. Будинок Богданових батьків навіть не спромоглися вкрити дахом, і він від дощів та холодів розвалюється. Не допомогло, як бачимо, заплановане святкування 500-річчя Чигирина. Оргкомітет не було створено, жоден із запропонованих парламентом заходів не виконано.
— Ми готувалися до козацького свята, що припадає на Покрову, — каже міський голова Чигирина Сергій Тимченко. — У мене зараз купа проблем: і підготовка до зими, і котельні...
Так, хоч на сьогодні є відповідна Постанова Верховної Ради, ми не згадуємо про 500-ліття міста. Бо історики не дійшли ще згоди, коли святкувати ювілей: цього року чи наступного. Звичайно, ми дещо ремонтуємо, підчищаємо, щоб гідно зустріти гостей. Але то — свято козацької слави. Хор імені Григорія Верьовки має приїхати з Києва. Готуємося за власні кошти...
Слова очільника громади Чигирина підтверджує житель міста Тарас Глазунов:
— Дороги ремонтують, це правда. Оновлюються і два ресторани. Мабуть, це непогано, бо сам чув, як туристи нарікали, що в такому уславленому місті немає жодного нормального закладу харчування. Але резиденція Хмельницького занепадає. І це сумно, бо Чигирин — особливе місто для українців. Сюди щороку приїжджає сто тисяч люду.
— Чигирин був і є першою столицею української держави. Це священне місце, — продовжує свій коментар Віктор Лазоренко. — Заповідник готовий до свята завжди. От і зараз пофарбували лавки, а найголовніше, — завершуємо встановлення пам’ятника Микиті Галагану. Це той чоловік, з якого росіяни переписали свого Івана Сусаніна. Він завів під Корсунем «куди треба» поляків, і Богдан Хмельницький ущент розбив польське військо та взяв у полон двох коронних гетьманів. Встановлюємо пам’ятник біля музею, там, де у XVІІ столітті був козацький цвинтар. А от резиденція Хмельницького у поганому стані. На доведення її до ладу немає грошей. Свято і планувалося в надії, що гроші на це дадуть. Але... Про що говорити, коли навіть громадський туалет не збудовано... Нам досі невідомий перелік робіт, який мав би бути виконаний за рахунок держбюджету.
— Зрештою, і на саму дату ми дивимося не дуже певно, — зазначає Віктор Іванович. — 1913-го святкували 300-річчя дому Романових. Очевидно, під цю дату місцева влада і відзначала у 1912-му 400-річчя Чигирина. Як і нині, сподіваючись на виділення певних коштів. Конкретних історичних даних про заснування Чигирина нема. Достеменно відомо лише, що 1589 року Олександр Вишневецький отримав у короля привілей на добудову фортеці у ньому.
Отже, цього року в Чигирина не один ювілей. У жовтні — 420 років відтоді, як майбутня українська столиця стала європейським містом: з правом обирати бурмістра, війта і райців (депутатів). З правом мати щоденні торговиці і два щорічні ярмарки. Мине ще півстоліття, і Чигирин стане одним з важливих центрів європейської політики. Як вважав В’ячеслав Липинський, «центром, де справи Сходу вирішувались, де стикалися дві цивілізації і де творча організуюча цивілізація європейська брала все більшу перевагу над примітивним хаосом і стихійністю азіатського». У Чигирині за часів великого гетьмана було 14 посольств з різних країн Сходу і Заходу. Про Хмельницького та його «країну козаків» захоплено писали найвпливовіші європейські часописи...
У Чигирині Богдан Хмельницький видав близько 300 універсалів, деякі з них навіть за підписом «дан з города столичного Чигирина». У цьому місті зберігалася і скарбниця української держави. Тут Хмельницький почав карбувати свою монету. А зараз немає грошей, щоб відсвяткувати 500-річчя, щоб відновити резиденцію славного батька Хмеля...
21 березня 1676 року в листі до запорожців корінний чигиринець Петро Дорошенко писав: коли «Сарданапал Самойлович» (лівобережний гетьман України) «прийде під Чигирин, без заколоту мене в ньому не візьме, а коли дійде до того, що вижене мене з Чигирина, то знайте, що Чигрин, столиця славних старовічних і бойових вождів та гетьманів ваших, та й інші цьогобічні ваші міста будуть через ворогів зруйновані і зрівняні з землею». І вже у серпні 1678 року турки за бездіяльності князя Григорія Ромадановського, який стояв на чолі московсько-козацького війська, вщент зруйнували і спалили Чигирин. Так збулося пророцтво Петра Дорошенка.
Сучасні козаки-політики б’ються не шаблями, а стільцями, і, схоже, не за Україну. За місце у Верховній Раді воюють солодкими обіцянками. Не один з обіцяльників побував і в Чигирині, закидав місто листівками. Але то не гроші, а папір, що стерпить усе... От і постанова Верховної Ради виявилася не підкріплена ані коштами, ані належною організацією.
Схоже, місту вкотре не поталанило. Упродовж століть його намагались поставити на коліна, зрівняти з землею, щоб і згадки не було про козацьку славу, національну гордість і гідність. І зараз сильні світу цього не поспішають відтворити історичну минувшину. Очевидно, не лежить до цього душа. Та й не хочуть перед виборами викидати гроші на Чигирин. Не в тему це. А може, краще б навпаки? Але ж то треба бути справжніми козаками...

Р. S. Тим часом на свято Покрови Пресвятої Богородиці у Чигирині було погашено поштову марку «500 років Чигирину», а перед цим Нацбанк України випустив ювілейну монету номіналом 5 гривень, також присвячену півтисячолітньому ювілею славної української столиці. У місті побував голова ОДА Сергій Тулуб, котрий поклав квіти до пам’ятника Богдану Хмельницькому, переглянув реконструкцію історичної події — оборони Чигирина 1678 року, виступив перед чигиринцями та взяв участь в інших заходах.
16.10.2012 15:30
Якщо знайшли помилку - повідомте нам, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter